Livejournal
Log in
Post
Friends
My journal
maryxmas
легендарная цитата про диалект с армией и флотом
Jun 17, 2008 16:24
принадлежит лингвисту-идишисту Максу Вайнрайху.
на идише это звучит так:
A shprakh iz a dialekt mit an armey un flot.
мовознавство
Leave a comment
Comments 16
maksymus
June 18 2008, 06:34:52 UTC
Діалект чи самостійна мова?
Найпустіше в світі се питання.
[...]
Діалект, а ми його надишем
Міццю духу і огнем любови
І нестертий слід його запишем
Самостійно між культурні мови.
Іван Франко, 1902
Reply
знайшла.
maryxmas
June 18 2008, 07:16:43 UTC
http://maryxmas.livejournal.com/230413.html
Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі. Антологія /Упоряд. і авт. передм. М. Н. Москаленко.- К.: Дніпро, 1995.- 693 с.
с.493
Павол Орсаг (Гвєздослав)
СОНЕТ
Ти помилився, Пушкіне великий,
В роздратуванні мовивши сліпім,
Що в руськім морі злитися однім
Повинні всі слов'янські наші ріки,
А коли ні, то висохнуть навіки.
Сама природа поглядам твоїм
Перечить,- барвам даючи земним
Дорогу вільну, шлях многоязикий.
Дух - як вода, що випари свої
У понадземні посила краї,
Щоб знов на рідний лан вони спадали,
їй ненавистен вод гнилих застій.
Річки, що з духу людського постали,
У течії не вмістяться одній.
переклад -- Тодось Осьмачка
Reply
Re: знайшла.
tin_tina
June 18 2008, 07:34:08 UTC
Дуже дякую і за текст, і за коментарі. А якби переформулювати ще й так: мова - це діалект з граматикою і літературою? :-)
Reply
Re: знайшла.
maryxmas
June 18 2008, 07:41:48 UTC
це складне філософське питання.
лінгвісти про це вже скільки десятиліть сперечаються.
Reply
Thread 16
Leave a comment
Up
Comments 16
Найпустіше в світі се питання.
[...]
Діалект, а ми його надишем
Міццю духу і огнем любови
І нестертий слід його запишем
Самостійно між культурні мови.
Іван Франко, 1902
Reply
Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі. Антологія /Упоряд. і авт. передм. М. Н. Москаленко.- К.: Дніпро, 1995.- 693 с.
с.493
Павол Орсаг (Гвєздослав)
СОНЕТ
Ти помилився, Пушкіне великий,
В роздратуванні мовивши сліпім,
Що в руськім морі злитися однім
Повинні всі слов'янські наші ріки,
А коли ні, то висохнуть навіки.
Сама природа поглядам твоїм
Перечить,- барвам даючи земним
Дорогу вільну, шлях многоязикий.
Дух - як вода, що випари свої
У понадземні посила краї,
Щоб знов на рідний лан вони спадали,
їй ненавистен вод гнилих застій.
Річки, що з духу людського постали,
У течії не вмістяться одній.
переклад -- Тодось Осьмачка
Reply
Reply
лінгвісти про це вже скільки десятиліть сперечаються.
Reply
Leave a comment