Comin' back...
Хм....
Вирішила повернутися до свого ЖЖ. Хочеться шось написати, та жодного речення з-під пальців не виповзає. З того часу, як перестала дописувати в Птаху (і досі не покидає думка, шо це, певно, була моя велика помилка), перестала писати взагалі. Навіть для себе. Навіть віршів. Ох, це для мене болюча тема... Так хочеться... а не пишеться... іноді... лише зрідка... та й те не виходить так, як хотілось би... Та, попри все, маю велииику надію, шо в душі ще жевріє маленька журналістська іскорка. Пора братися за перо, а то все Інгліш та Інгліш. ))
Та й тако... Блукаю... Не знати де в пошуках не знати чого. Зазвичай в собі, ще й постійно гублюся .
Маю купу вільного часу (терпіти цього не можу).
Пишу дипломну роботу.
Витратила повністю всю стипендію (як страшно на світі жити!=)
Іноді ностальгую.
Особисте життя опинилося на звалищі.
П*ю тепер лише зелений чай.
That's all by now...
Вирішила повернутися до свого ЖЖ. Хочеться шось написати, та жодного речення з-під пальців не виповзає. З того часу, як перестала дописувати в Птаху (і досі не покидає думка, шо це, певно, була моя велика помилка), перестала писати взагалі. Навіть для себе. Навіть віршів. Ох, це для мене болюча тема... Так хочеться... а не пишеться... іноді... лише зрідка... та й те не виходить так, як хотілось би... Та, попри все, маю велииику надію, шо в душі ще жевріє маленька журналістська іскорка. Пора братися за перо, а то все Інгліш та Інгліш. ))
Та й тако... Блукаю... Не знати де в пошуках не знати чого. Зазвичай в собі, ще й постійно гублюся .
Маю купу вільного часу (терпіти цього не можу).
Пишу дипломну роботу.
Витратила повністю всю стипендію (як страшно на світі жити!=)
Іноді ностальгую.
Особисте життя опинилося на звалищі.
П*ю тепер лише зелений чай.
That's all by now...