Сьогодні нарешті посиділа я з тобою, Надійко, на кухні за вранішньою кавою-чайочком. І знову обливалася сльозами, читаючи про бабусю з грушками у фартушку. Це ж моя, Мар"янчина, бабуся. Ну це ж моя! Все до найменших дрібниць. Так це мене торкається, так вражає... Ти побачила і зберегла цей узагальнений образ, близький, я гадаю, багатьом серцям. І
(
Read more... )