(no subject)
Хто не знає - у мене непогана пам'ять, особливо чудова зорова пам'ять. Як кажуть американці, це дар і прокляття. Особливо добре я запам'ятовую обличчя. Вчора бачила в метро одного тітушку. Ну такого, друга тітушки.
20-го лютого в лікарню №9 з майдану привезли тіушку. Думали хтось зі своїх. Дорогою перевірили кишені - там купа таблеток, він сам був обдовбаний. Пізно ввечері його прийшов шукати друг. Так само виглядав: капюшон, кросівки, запливше обличчя. Він різко відрізнявся від усіх у холі. Там було близько тридцяти людей: активістів, місцевих мешканців, які організовувались у самооборону, дівчат і хлопців, які приїжджали, привозили ліки, їжу, питали про допомогу, їхали далі. Багато всіх. Ви знаєте, як ці люди виглядають. Ви бачили таких на майдані. Тітушкін друг вирізнявся на фоні не тільки заплившим обличчям, а й колючими очима. Очі бігали, він остерігався заходити в хол. То заходив, то виходив. Присутні обговорювали щось групами, хтось читав інтернет, пив чай, тощо. Тітушкін друг видно відчував себе чужим, так і не піднявся у відділення, щоб знайти тітушку. Пішов.
Вчора зустріла його в метро.
Багато думок у мене з цього приводу. Невідомо, чи сам він був тітушкою, чи бив людей, чи вбивав його товариш людей? Чи соромно йому? Чи поніс хтось відповідальність?
Але факт беззаперечний - ці люди серед нас.
20-го лютого в лікарню №9 з майдану привезли тіушку. Думали хтось зі своїх. Дорогою перевірили кишені - там купа таблеток, він сам був обдовбаний. Пізно ввечері його прийшов шукати друг. Так само виглядав: капюшон, кросівки, запливше обличчя. Він різко відрізнявся від усіх у холі. Там було близько тридцяти людей: активістів, місцевих мешканців, які організовувались у самооборону, дівчат і хлопців, які приїжджали, привозили ліки, їжу, питали про допомогу, їхали далі. Багато всіх. Ви знаєте, як ці люди виглядають. Ви бачили таких на майдані. Тітушкін друг вирізнявся на фоні не тільки заплившим обличчям, а й колючими очима. Очі бігали, він остерігався заходити в хол. То заходив, то виходив. Присутні обговорювали щось групами, хтось читав інтернет, пив чай, тощо. Тітушкін друг видно відчував себе чужим, так і не піднявся у відділення, щоб знайти тітушку. Пішов.
Вчора зустріла його в метро.
Багато думок у мене з цього приводу. Невідомо, чи сам він був тітушкою, чи бив людей, чи вбивав його товариш людей? Чи соромно йому? Чи поніс хтось відповідальність?
Але факт беззаперечний - ці люди серед нас.