(no subject)

[marisa_t]

Перев'язуючи рани самотності,
Натягуємо, мов тятиву, зневіру.
І долаємо стрілами правди
Надземне тяжіння буденності.
Крізь віки, години і миті
Переступаємо через себе.
Це не жертовність, ні.
Це потреба в надії і світлі.

14.02.2014.