Jun 23, 2011 17:58
Ця книга - одна із тих, після виходу якої автор прокидається знаменитим. Франсуаза Саган в 19 років стала одним з найвідоміших письменників свого часу.
Як на мене, секрет полягає в тому, що книга на той час була доволі таки сміливою і відображала життя того часу - богемне, безвідповідальне, гедоністичне. Аннотація книги така:
История юной девушки, ее взбалмошного либерального отца и его утонченной любовницы - классический роман о любви, которой не суждено сбыться.
Сесіль 17 років, і після смерті матері вона багато років провела в пансіоні при монастирі. А потім дівчина попадає в товариство батька - гедоніста і вітряної людини, який ставиться до неї як до товариша по життєвим іграм. Сесіль п"є, курить, ходить по казино в екзотичних платтях. На літо батько зняв віллу на Французькій Рив"єрі, куди вони і поїхали - Сесіль, її батько та його остання коханка Ельзе. Все йде своїм шляхом, поки до них в гості не приїжджає подруга матері Сесіль Анна, жінка витончена і принципова. Коли виявляється, що Реймон (батько Сесіль) і Анна збираються одружитись по поверненню в Париж, дівчина спочатку радіє, а потім, розуміючи, що богемні гулянки разом з приходом Анни в їхнє життя закінчились, вирішує зірвати весілля, звертаючись за допомогою до Ельзе і Сиріла (її коханця, якого вона не любила, але який любив її і хотів з нею одружитись). Для Сесіль все тільки гра, вона не знає, чим можуть скінчитися такі жарти, вона навіть не думала, що Анна покінчить життя самогубством. І тільки після того, як вона розбилася (ніби то випадково), Сесіль оцінила свій промах, бо насправді Анну вона любила. Але було вже пізно...
2011,
літо,
самотність,
книжки,
враження