May 27, 2013 23:39
Вранці.
Падає дощ, топаю собі замріяно під розлогою парасолькою. Переді мною йде хлопець без парасолі з якоюсь сукняною папкою (ймовірно з документами), якось інстинктивно захотілось запропонувати половинку свого схову від дощу. Вже було відкрила рота, щоб звернутися до нього і бачу, як це нещастя розпаковує льодяник, кладе до рота, а обгортку собі просто кидає на землю...
Думаю: "мокни, заразо"!
соціальне