Nov 27, 2010 22:34
маленька коалка
в великому лісі
зосталась без мами
та й татко полишив.
вона спершу гралась,
гуляла, стрибала.
Та ось вже темніє
й вже засумувала
їй так захотілось скоріше б додому
кудсь між гілками
де все їй знайомо
та дім десь далеко
і тре щось придумать
скажи-но смереко,
що можна тут хрумать?
смерека мовчала
гілками хитала
а крихітка в лісі
вже ледь не ридала
та ост на галявину скочила білка
така вся руденька і бігає швидко
дитину вона поміж листя вгляділа
я стала гукати. і та відповіла
казала коалка крізь смуток і сьози
що хоче додому
тут більше не може.
та білка не знала звідкіль тут коалки
й повЕла її до сороки-гадалки
сорока у лісі завжди усе знала:
чи радістьу кого, чи біда десь спіткала.
сорока дитинку зустріла гостинно
поїсточки дала і мовить вже чинно:
а як, ти, ведмедик, попав в україну?
чому ти полишив десь рідну країну?
коалка мовчала, лиш сумно сопіла
мурчала про маму. як та її гріла...
і раптом О Диво! з сусідніх кущів
вилазить матуся і мчиться мерщій
забрати дитинку, поколихати
і разом із нею вернутись до тата
А татко давно вже живе в лісопарку
і їсть евкаліпт, що росте в господарки
віршик