На Боржавських островах
Мабуть всі знають, що не так і давно, пару десятків мільйонів років тому на місці сучасних Карпат було море і лише окремі гірські вершини-острови омивалися хвилями палеоморя. Гори піднялися, море відійшло, але і зараз ми часом маємо щастя відпочивати на цьому курорті і насолоджуватися хвилями припливів-відпливів, бризом... правда, це вже море іншої природи - море хмар... Головне, щоб прибережна метеослужба прогнозувала "низьку хмарність". О!
Якщо на відкритих рівнинних рибних фермах і плантаціях водорослей було яскраво і прозоро, то чим ближче ми підпливали до серединно-океанічного хребта тим морок дна ставав сірішим і бруднішим. Та я сподівався, що це лише так на дні, достатньо просто випірнути на поверхню - а там сонце і приємний вітерець... Так воно і виявилося!
Руїни древньої підводної бази, яка внаслідок регресії моря помаленьку піднімається на поверхню...
Маршрут був досить звичайний - виплили на Великий Верх та й пірнули назад :)
Ближче до поверхні сірість дна розвіювалися і ось ми винирнули з водоростей, а разом з тим і з моря, і тут почався цей момент - коли бачиш золоту сторону чогось неприглядного і на перший погляд некрасивого.
Море легенько штормило! Хвилі накочувалися і розбивалися об берег...
Морська ламінарія...
В найнижчому місці вода знайшла прохід і хвилі перекочувалися з однієї бухти в іншу...
Вітер, туман і місячне сяйво надавали метеостанції образ якоїсь антарктичної дослідницької бази (тієї через яку відкривається прохід в центр Землі:))
Заночували на базі берегової служби)
Ранній підйом і пливемо-летимо до вершини острова...
Море хвилюється, штормить...
Хмарна регресія відкриває острови...
Море горить в перших сонячних променях...
Вчуся стартувати політ - вітер був таким сильним, що думаю якби вдягти вінгсьют то можна було б підлетіти (чи поплисти якщо бути скатом мантою) :-)
Останні метри до вершини і...
... це був просто оргазм коли нам відкрився морський краєвид хмар по іншу сторону острова )))
Одинокий курортник спостерігає як хвилі перекочуються через серединно-океанічний хребет Боржави...
Трохи позагаряли на вершині, з"їли морозива, випили лимонаду і пірнули назад, на Дно...
Пірнаючи вниз роздумував над тим, як споглядання фантастичної краси природи надихає та оновлює організми для їхнього життя на дні, а вітер добре видуває старі водорослі з голови :)
Фантастичний ліс водорослей в зоні морського прибою.
Дякую за увагу!