психотерапія потрібна не для того, щоби вижити у теперішніх умовах (хоча й для цього також), а для того, щоби створити для себе умови, у яких можна жити, а не виживати.

ру-нетом вже якийсь час гуляє пост "Мой-не-такой" и как за деревом не увидеть леса, дуже популярний, цитований вже навіть поза межами лж.

наштовхувалася на нього вже кілька разів. І кожного разу мала відчуття, що - для мене - із цим постом ( і з коментарями до нього) щось геть негаразд. Поза базовим стереотипним припущенням, що чоловіки є ( Read more... )

уже с месяц в голове крутится совершенно простенькая мысль:

психотерапия на самом деле нужна совсем не для того, чтобы стать удобным другим.
даже не для того, чтобы быть удобным себе.
она нужна только для того, чтобы жить яснее.

вот тут groben совершенно справедливо заметил, что не обошлось в явлении, описанном постом ниже, без поколения Космо ( Read more... )

все думаю, наступят ли те блаженные дни, когда женское тело перестанет быть оружием - обычным оружием, обычной тактикой ведения войны. наступит ли когда-нибудь то блаженное время, когда, чтобы унизить, оскорбить, уничтожить нацию, соседа, неудобного коллегу или просто неудачника, не будут вылавливать женщину на улице и насиловать ее несчисленное ( Read more... )

у своєму нестямному прагненні до материнства не варто відмовляти іншим у нехоті до нього.

...що стихійний фемінізм у своїй радикальності неминуче зближується із патріархатом: не маючи вироблених, напрацьованих на власному досвіді, інтелектуальних моделей осмислення світу хоч-не-хоч повертатимешся до звичних. це наче стосунки зі співзалежною людиною: коли й розумієш, то змінити можеш лише тоді, як вийдеш поза їх межі.