The Best City, день другий
Почалося все зі зливи. Зв’язуюсь з товаришем: „Міф, парасолю брати?“. Зійшлися на тому що ТАМ дощ уже пройшов. Вийшов, сів на маршрутку. Поки їхав мав прекрасну можливість спостерігати насування фронту із півдня - із дощем та блискавицями. Догнав він нас як раз на фесті.
Приїхали цього разу на середину „Kozak System“. І тут як влупило! Але нам уже було пофігу, бо на сцені почали грати „бойовички“, і що дощ, що град - все фігня. Під кінець вилізли всі мокрі вщерть і пішли, за звичкою тинятись і обідати. Витратили всі гроші на шашлик, але він того був вартий. Хоча і довелось досит довго чекати, зате приємно поспілкувались із продавщицею Стасею.
Гроші скінчились. а після шашлику захотілось пива. Пішли в обмінник. І тут зіткнулись з факапом цього фесту - біля всіх трьох обмінників стояли кілометрові черги! А один із них навіть був тупо зачинений! Станок зламався... Йшли-йшли, і дійшли до самого першого обміннику. Що робити, треба ставати в чергу. Поки товариш займав місце я прогулявся до початку черги і випитав шо там таке. Виявилось, нічого такого - обмін працює.
У черзі стояли близько сорока хвилин. За цей час встигли зустріти вчорашню знайому (яка тут же присусідилась до нас), поспілкуватись із найближчими сусідами і зустріти колишніх представників фізтеху. Врешті решт поміняли гроші. „Бі-2“ уже дограли до середини сету. Але потрапили ми як раз на самі круті пісні. Відтягнулися, як то кажуть, по повній! Був тут один момент коли справа йшла до бійки. Якомусь хлопцю не сподобалось наше сусідство. Ну який фест без потасовки? Але все вирішилось мирно.
По тому знайшли наших вчорашніх друзів і почовгали до дальної сцени. І тут! Ми узнали! Страшенний секрет! Тайну всього фесту! Виявляється, вино продається тільки за гривні! На фоні суцільного домінування внутрішньої валюти і проблем із обміном це була прямо яа манна небесна! Дарма ми стояли стільки часу у черзі! Закупилися вином і пішли на „козацький пляж“. Там як раз знаходились всякі знаряддя, якими, як то кажуть, визначали справжніх козаків. Колода що обертається навколо своєї осі, похила колода по які треба пройти не торкаючись страховки, і колода на ціпках, на якій ми в кінці гарцювали вчотирьох :). Тим часом стало вже темно, і ми у сутінках прогулялись на козацький острів, подивились на коней і поспілкувались з одним із представників. А потім повернулись на пляж - грати у лова! Діько, останнього разу я грав у лова у початковій школі! Я навіть забув на скільки це весело! Раз навіть гепнувся у пісок. Погано тільки що у двох із наших була фора - вони могли забігати у воду :) В цей час грав „Ленінград“, якого ніхто із нас не любив. Поки грали, перевернули один із стаканів з вином. Довелось іти за поповненням. Я до того часу вже відчув що мені вистачить, але маленьких стаканів не було, довелось знову взяти півлітровий.
Потім провели наших товаришів до машини і вони пригостили нас кукурудзою. Виявилось, що кукурудза досить добре знімає сп’яніння! Товариші поїхали, а ми залишились на „Мумій Троля“. І це було прекрасно! Хоча і домовились після „Владивосток-2000“ тікати на автобус щоб зайняти сидячі місця, але дослухали до кінця. Воно того було варте!
Потім встали у довжелезну чергу до автобуса, але приблизно на середині добра душа запропонувала нас довезти до Дніпра на шару. Ще й з правильним музичним супроводм!. Персонально мене довезли буквально до порогу - тільки що на шостий поверх не закинули. Але ліфт із ти справився без проблем. Разом з нами їхала пара із Харківа. Власне, про те що вони із Харківа я дізнався тільки в кінці, бо вони сиділи тихенько і нам із Міфом доводилось самим розважати водія. Коли ж справа дійшла до точки десантування вони сказали що „ми самі нє местниє, із Харькова, нам туди-то й туди-то“. Довелось шукати по карті куди їм їхати.
Такі справи! Ще один прекрасний день на фесті!
Приїхали цього разу на середину „Kozak System“. І тут як влупило! Але нам уже було пофігу, бо на сцені почали грати „бойовички“, і що дощ, що град - все фігня. Під кінець вилізли всі мокрі вщерть і пішли, за звичкою тинятись і обідати. Витратили всі гроші на шашлик, але він того був вартий. Хоча і довелось досит довго чекати, зате приємно поспілкувались із продавщицею Стасею.
Гроші скінчились. а після шашлику захотілось пива. Пішли в обмінник. І тут зіткнулись з факапом цього фесту - біля всіх трьох обмінників стояли кілометрові черги! А один із них навіть був тупо зачинений! Станок зламався... Йшли-йшли, і дійшли до самого першого обміннику. Що робити, треба ставати в чергу. Поки товариш займав місце я прогулявся до початку черги і випитав шо там таке. Виявилось, нічого такого - обмін працює.
У черзі стояли близько сорока хвилин. За цей час встигли зустріти вчорашню знайому (яка тут же присусідилась до нас), поспілкуватись із найближчими сусідами і зустріти колишніх представників фізтеху. Врешті решт поміняли гроші. „Бі-2“ уже дограли до середини сету. Але потрапили ми як раз на самі круті пісні. Відтягнулися, як то кажуть, по повній! Був тут один момент коли справа йшла до бійки. Якомусь хлопцю не сподобалось наше сусідство. Ну який фест без потасовки? Але все вирішилось мирно.
По тому знайшли наших вчорашніх друзів і почовгали до дальної сцени. І тут! Ми узнали! Страшенний секрет! Тайну всього фесту! Виявляється, вино продається тільки за гривні! На фоні суцільного домінування внутрішньої валюти і проблем із обміном це була прямо яа манна небесна! Дарма ми стояли стільки часу у черзі! Закупилися вином і пішли на „козацький пляж“. Там як раз знаходились всякі знаряддя, якими, як то кажуть, визначали справжніх козаків. Колода що обертається навколо своєї осі, похила колода по які треба пройти не торкаючись страховки, і колода на ціпках, на якій ми в кінці гарцювали вчотирьох :). Тим часом стало вже темно, і ми у сутінках прогулялись на козацький острів, подивились на коней і поспілкувались з одним із представників. А потім повернулись на пляж - грати у лова! Діько, останнього разу я грав у лова у початковій школі! Я навіть забув на скільки це весело! Раз навіть гепнувся у пісок. Погано тільки що у двох із наших була фора - вони могли забігати у воду :) В цей час грав „Ленінград“, якого ніхто із нас не любив. Поки грали, перевернули один із стаканів з вином. Довелось іти за поповненням. Я до того часу вже відчув що мені вистачить, але маленьких стаканів не було, довелось знову взяти півлітровий.
Потім провели наших товаришів до машини і вони пригостили нас кукурудзою. Виявилось, що кукурудза досить добре знімає сп’яніння! Товариші поїхали, а ми залишились на „Мумій Троля“. І це було прекрасно! Хоча і домовились після „Владивосток-2000“ тікати на автобус щоб зайняти сидячі місця, але дослухали до кінця. Воно того було варте!
Потім встали у довжелезну чергу до автобуса, але приблизно на середині добра душа запропонувала нас довезти до Дніпра на шару. Ще й з правильним музичним супроводм!. Персонально мене довезли буквально до порогу - тільки що на шостий поверх не закинули. Але ліфт із ти справився без проблем. Разом з нами їхала пара із Харківа. Власне, про те що вони із Харківа я дізнався тільки в кінці, бо вони сиділи тихенько і нам із Міфом доводилось самим розважати водія. Коли ж справа дійшла до точки десантування вони сказали що „ми самі нє местниє, із Харькова, нам туди-то й туди-то“. Довелось шукати по карті куди їм їхати.
Такі справи! Ще один прекрасний день на фесті!