мова як шапка-невидимка :)
Сидимо сьогодні з малою в автобусі. Перед нами стоіть дядько. Юля: мама, дивись, у цього дяді личко, як у мавпи!
Добре що сказала вона це украінською. Дядько, звісно, нічого не зрозумів. Інакше б довелося йому пояснювати, що то не образа, що у Юлі є м'яка мавпа (саме іі вона колись називала папа :):)), з якою вона засинає. У цієі мавпи, за Юлею, смішні щічки.
А такий нас чекав стіл сьогодні (тобто вже вчора, 14/02):
Добре що сказала вона це украінською. Дядько, звісно, нічого не зрозумів. Інакше б довелося йому пояснювати, що то не образа, що у Юлі є м'яка мавпа (саме іі вона колись називала папа :):)), з якою вона засинає. У цієі мавпи, за Юлею, смішні щічки.
А такий нас чекав стіл сьогодні (тобто вже вчора, 14/02):