Японці люблять влаштовувати сади каменів. Дзен. Німці люблять влаштовувати сади металобрухту. Пост-нацистський комплекс неповноцінності.
В Україні вже вималювалась традиція прикрашати міста різними незвичними статуями. Часом навіть дуже пристойними і милими. А причина тут не дзен і не комплекс неповноцінності, а те, що українцеві неодмінно треба якось виперднутися.
А от Пейзажну алею вирішили прикрасити сучукрмистецтвом. Буцім-то вона недоприкрашена. Довгокіт і роздовбаний Маленький Принц з дитячим майданчиком - цього не вистачило?
Ну от. І так з'явилися в нашому місті хлопчики, що дзюрять. І то не один, як у Брюсселі, а цілих чотири - всі вони чудові, різнокольорові.
Джерело:
Спека, Свято, Столиця А от симпатична лавочка. На ній можна сидячи і лежачи, а краще не треба - бо то витвір сучукрмистецтва.
Джерело:
Спека, Свято, Столиця Вто шо таке - я вже забувся. Якась фігня із очами.
Джерело:
Спека, Свято, Столиця А це... Спробуйте здогадатись, що це:
Джерело:
Спека, Свято, Столиця Я думав, шо то в нього на голові - просто птеродактиль пролітав і... А виявилося все набагато гірше. Це - дощ! Ота блямба в чувака на голові символізує краплище дощу.
Ну от і все. Подаровану тегіпком статую "Форма світла" я не захтів фотати. Стирчить вона зі сходів, що ведуть на гору, наче фалос. Колінвал зняти було неможливо. Постійно хтось на ньому сидів. Так що треба йти, коли народу там не буде.