Спадщина. Білорічиця. Садиба Рахманових. Експедиція 2017 року.
У 35 км від м. Прилуки розташоване село Білорічица відоме до 1945 року як Вейсбаховка. Кажуть, що першим його власником був німець, який називав річку Вейс (Біла) протікаючу поруч. Правда, чи ні, але в 1727 році село переходить до генерала, графа Вейсбаха. У цих фактах ймовірно і слід шукати пояснення назви села.
А у 1873 році поміщик Рахманов одружується з дочкою декабриста Сергія Григоровича Волконського - Оленою Сергіївною Волконською-Кочубей і землі Вейсбаховки перейшли до них. Тоді ж і почалося створення Білорічицького архітектурного ансамблю.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
За відомостями з іншого джерела справа була по іншому:
У 70-ті роки XIX століття доля приводить архітектора А. Ягна в с. Вороньки (нині Бобровицький район Чернігівської області), де пройшли останні роки життя декабриста Сергія Григоровича Волконського і його дружини Марії Миколаївни. Перебування в Вороньках виявилося для Олександра Юлійовича важливим з погляду особистого життя. Він захопився Оленою Сергіївною, дочкою Волконських, яка на той час була одружена з управителем маєтками Кочубеїв, місцевим поміщиком А. Рахмановим. Згодом цей шлюб був розірваний, але оформити офіційно четверте заміжжя Олена Сергіївна не могла за церковними канонами, тому дочка Олександра Ягна - Олександра Олександрівна - формально носила прізвище Рахманова.
Від колишнього чоловіка Олена Сергіївна отримала маєток, що знаходився в 30 км від Вороньків, село Вейсбаховку, там і оселилася разом з двома дочками та А. Ягном. Тут він побудував цегельний завод і створив художньо-виробничі майстерні, де виготовляли керамічні плитки з мотивами українського народного орнаменту. Тут і були виконані майоліки та решітки для саратовського музичного училища. За проектом А. Ягна неподалік від с. Вейсбаховка був споруджений архітектурний ансамбль, що складається з палацу (1886), готелю, флігеля (1878), церкви та пекарні. Завдяки створенню цього ансамблю Ягн увійшов в історію як один із засновників стилю український модерн.
Палац нагадував казковий терем, мерехтливий кольоровою майолікою: дах, фриз, віконні лиштви були зроблені з майоліки та теракоти. Вхід в нього вирішено у вигляді ґанку з шатровим покриттям. Деякі форми нагадують про повалушу - елементі російських теремних палаців XVII століття. Всі споруди гармонійно поєднувалися з двома чудовими парками, ставками та штучно насипаними островами.
Свого часу цей куточок української землі з прекрасними спорудами в стилі українського модерну викликав захоплення І. Тургенєва, який називав маєток Е. Волконської земним Ельдорадо.
На території Білорічиці в XIX столітті було два парки, три фруктові саду з теплицею, озеро Мокрець (пізніше перейменоване в Криве), ставки Ревня (у 200 м від садиби з двома штучно насипаними островами) і Млаки. До нашого часу зберігся лише будинок флігель для приїжджих, в якому зараз знаходиться Свято-Миколаївська церква.
У цьому творі дещо еклектично змішані форми російської (XVII-XVIII століття) і української народної архітектури. У плані нагадує українську хату на дві половини. Перший поверх - кам'яний, другий - дерев'яний. Будинок мав високий черепичний дах, виступаючі мансарди та «ґанок». Форма отворів різна (шестигранні скошені та прямокутні з типово російськими лиштвами та сандриками). Білі потиньковані стіни прикрашені барвистими майоліковими вставками та лиштвами. Колони та піч також були прикрашені теракотою і майолікою.
декілька кадрів з неба
Головний будинок, в якому і проживали Рахманови, був аналогічний за формами та стилем, але триповерховий. Вхід в нього був вирішений у вигляді ґанку з шатровим покриттям. Деякі форми нагадували про повалушу - елементі російських теремних палаців XVII століття. На жаль палац був зруйнований під час Великої вітчизняної війни.
Церква ж була розібрана вже за часів Радянського Союзу в 1962 році.
Якщо флігель і палац садиби були побудовані за проектом архітектора і майстра художньої кераміки Олександра-Едуарда Юлійовича Ягна (1848-1922), то всередині вони були розписані товаришем Ягна по навчанню в Римі та Москві художником В.М.Соколовим (1841-1921). Обидва майстри поховані тут же в Білорічиці.
Ймовірно фото палацу
Реконструкція В. Ясневічем палацу Рахманових
Джерела:
http://siver.org.ua/?p=393
http://www.doroga.ua/poi/Chernigovskaya/Belorechica/Nikolaevskaya_cerkovj/2410
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Twitter
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.
А у 1873 році поміщик Рахманов одружується з дочкою декабриста Сергія Григоровича Волконського - Оленою Сергіївною Волконською-Кочубей і землі Вейсбаховки перейшли до них. Тоді ж і почалося створення Білорічицького архітектурного ансамблю.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
За відомостями з іншого джерела справа була по іншому:
У 70-ті роки XIX століття доля приводить архітектора А. Ягна в с. Вороньки (нині Бобровицький район Чернігівської області), де пройшли останні роки життя декабриста Сергія Григоровича Волконського і його дружини Марії Миколаївни. Перебування в Вороньках виявилося для Олександра Юлійовича важливим з погляду особистого життя. Він захопився Оленою Сергіївною, дочкою Волконських, яка на той час була одружена з управителем маєтками Кочубеїв, місцевим поміщиком А. Рахмановим. Згодом цей шлюб був розірваний, але оформити офіційно четверте заміжжя Олена Сергіївна не могла за церковними канонами, тому дочка Олександра Ягна - Олександра Олександрівна - формально носила прізвище Рахманова.
Від колишнього чоловіка Олена Сергіївна отримала маєток, що знаходився в 30 км від Вороньків, село Вейсбаховку, там і оселилася разом з двома дочками та А. Ягном. Тут він побудував цегельний завод і створив художньо-виробничі майстерні, де виготовляли керамічні плитки з мотивами українського народного орнаменту. Тут і були виконані майоліки та решітки для саратовського музичного училища. За проектом А. Ягна неподалік від с. Вейсбаховка був споруджений архітектурний ансамбль, що складається з палацу (1886), готелю, флігеля (1878), церкви та пекарні. Завдяки створенню цього ансамблю Ягн увійшов в історію як один із засновників стилю український модерн.
Палац нагадував казковий терем, мерехтливий кольоровою майолікою: дах, фриз, віконні лиштви були зроблені з майоліки та теракоти. Вхід в нього вирішено у вигляді ґанку з шатровим покриттям. Деякі форми нагадують про повалушу - елементі російських теремних палаців XVII століття. Всі споруди гармонійно поєднувалися з двома чудовими парками, ставками та штучно насипаними островами.
Свого часу цей куточок української землі з прекрасними спорудами в стилі українського модерну викликав захоплення І. Тургенєва, який називав маєток Е. Волконської земним Ельдорадо.
На території Білорічиці в XIX столітті було два парки, три фруктові саду з теплицею, озеро Мокрець (пізніше перейменоване в Криве), ставки Ревня (у 200 м від садиби з двома штучно насипаними островами) і Млаки. До нашого часу зберігся лише будинок флігель для приїжджих, в якому зараз знаходиться Свято-Миколаївська церква.
У цьому творі дещо еклектично змішані форми російської (XVII-XVIII століття) і української народної архітектури. У плані нагадує українську хату на дві половини. Перший поверх - кам'яний, другий - дерев'яний. Будинок мав високий черепичний дах, виступаючі мансарди та «ґанок». Форма отворів різна (шестигранні скошені та прямокутні з типово російськими лиштвами та сандриками). Білі потиньковані стіни прикрашені барвистими майоліковими вставками та лиштвами. Колони та піч також були прикрашені теракотою і майолікою.
декілька кадрів з неба
Головний будинок, в якому і проживали Рахманови, був аналогічний за формами та стилем, але триповерховий. Вхід в нього був вирішений у вигляді ґанку з шатровим покриттям. Деякі форми нагадували про повалушу - елементі російських теремних палаців XVII століття. На жаль палац був зруйнований під час Великої вітчизняної війни.
Церква ж була розібрана вже за часів Радянського Союзу в 1962 році.
Якщо флігель і палац садиби були побудовані за проектом архітектора і майстра художньої кераміки Олександра-Едуарда Юлійовича Ягна (1848-1922), то всередині вони були розписані товаришем Ягна по навчанню в Римі та Москві художником В.М.Соколовим (1841-1921). Обидва майстри поховані тут же в Білорічиці.
Ймовірно фото палацу
Реконструкція В. Ясневічем палацу Рахманових
Джерела:
http://siver.org.ua/?p=393
http://www.doroga.ua/poi/Chernigovskaya/Belorechica/Nikolaevskaya_cerkovj/2410
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.