НАД МІСТОМ ЛУНАЮТЬ СИРЕНИ
Ніхто не чекав з нас цієї біди,
І було б так й далі, напевно...
Та в дім наш прийшли наші "рідні брати" -
Над містом лунають сирени!
Ми жили пліч-о-пліч століттями тут
І разом свій край боронили.
Але наш незламний нескорений дух
Не раз ви зім'яти хотіли.
Ідіть ви всі вслід за своїм кораблем!
Ми довго терпіли й мовчали!
Як зброї не вистачить - вашу візьмем!
Ми вам це не раз доказали.
Одне вас прошу - якось заздалегідь
(Якщо розум все ж вас покинув)
Насіння в кишені свої покладіть,
Бо ви підете В Україну.
Тож знай, "рідний брате", що після цього
Спокійно заснув ти даремно.
Назавтра прокинешся ТИ від того,
Що в місті лунають сирени!
Я,
цієї ночі, в сховищі