Подільські товтри. День 1

[lyoshko]

Ідея поїхати покататись Дністром з'явилась і реалізувалась якось швидко - у четвер вирішили їхати, у п'ятницю lyoshko і darker_0_o вже сиділи у поїзді до Кам'янця-Подільського.


1. Наш димлячий дизельок трусив полички аж у другому від нього вагоні, де ми їхали

2. В суботу о 6:30 вже були на вокзалі Кам'янця-Подільського


3. Зібрали велики і поїхали пустими сонними вулицями міста


4.


5. Старе місто


6. Новопланівський міст


7. Каньйон річки Смотрич


8. Ратуша


9.


10. Цікавий сувенірний ринок


11.


12.


13.


14. Сніданок на фоні фортеці


15.


16.


17.


18. Проїхавши невеликим старим містом ми поїхали до нашої першої мети - Бакоти


19. Але для цього нам було потрібно здолати 40 км траси, яка виявилась ще й дуже горбатою


20.


21. На трасі купа підйомів/спусків, кілька серпантинів. На один такий ми заїжджали хвилин 20 зі швидкістю 6-9 км/год


22. Через це на трасу ми витратили більше чотирьох годин


23.


24. І аж о 12:10 звернули з траси на грунтову дорогу до Бакоти


25. Вздовж садів


26.


27.


28. І приїхали в туристичне місце - Бакотський скельний монастир


Бакота - назва села, яке було затоплено у 1981 році під час будівництва Дністровської ГЕС. Тепер так називається щось схоже на велику затоку Дністра. Від села ж лишилося тільки трохи монастиря

29. Але ж красиво


30.


31.


32.


33.


34.


35.


36.


37. Надивившись зі скелі на пейзажі, пішли вниз, до монастиря


38. Скеля, вид знизу


39. Ось і скельний монастир


40. Точніше кілька невеличких печерок. Все інше зруйнувалося за останні 8 століть


41. Джерела з чомусь навішаними навколо стрічками


42. І оглядові майданчики, на жаль, закриті деревами


43.


44. Там гарно, але треба їхати


45. Крутий спуск до Бакоти


46. І взовж берега


Вода біля берега тепла і прозора, скупались

47.


48. Он на тій скелі ми були


49. Он тією дорогою ми спускались


50. Бакота


51. Далі на шляху постає річка Руска


52. Переходимо її по страшному місточку, попередньо знявши сумки з великів


53.


54. Після річки піднімаємося вгору


55. Бакота на фоні


56. Далі після проїзду селом спускаємось до річки Студениці, де за топографічною картою надцятого року має бути брід


Однак завдяки ГЕС річка поширшала (хто ж знав?) і її тепер тут не перейти. Треба користуватися актуальнішими картами:) Побродивши туди-сюди вздовж річки, з'ясували, що ніде тут її перейти не вдасться, а єдиний зрозумілий маршрут об'їзду - трасою, де ми вже їздили і яка далеко.

57. Але тут ми помітили, що стоїмо на чудовому місці для ночівлі, тож вирішили скористатися шансом:)


58. Повечеряли і спати


59. Зірки над Товтрами


60. І небо над ручкою Студеницею, яка нам до цього часу вже дуже не подобалась

Продовження історії