(no subject)
Хаха ти досі цим живеш.. Я ж бачу та й ти бачиш теж як світ спливае, ...а ти тихенько й непомітно, все так же ніжно і тендітно, але уже навік згораєш... ці мрії, кажеш, почутя, то все накрУти, не життя, а ти чомусь всім цим живеш. І варишся в тім молоці своїх думок, й душа твоя в хвилини ці таки скіпає...
Твій світ переверни назад, і може, зможеш ти згадать.. а що там згадувать, як ти мабуть такою була завжди..?
ще й якось хочеш передать, що ти... та ну кому це треба?)
та все ж в душі лиш сум"яття. і вирляться думки, і ненависні і палкі... й так хочеться тебе притиснуть до грудей й без слів сказать не йди...
ти ж ненормальна як завжди, так словом легко раниш.. хто тебе вчив говорити лезами?
Коли в душі у тебе біль не смій кричати.. не сполохни крила птахів... ось вже знялись і миттю врізались у вись залишила тебе пектись ти ж так любила сонце? - На, тримай, блін!..
Твій світ переверни назад, і може, зможеш ти згадать.. а що там згадувать, як ти мабуть такою була завжди..?
ще й якось хочеш передать, що ти... та ну кому це треба?)
та все ж в душі лиш сум"яття. і вирляться думки, і ненависні і палкі... й так хочеться тебе притиснуть до грудей й без слів сказать не йди...
ти ж ненормальна як завжди, так словом легко раниш.. хто тебе вчив говорити лезами?
Коли в душі у тебе біль не смій кричати.. не сполохни крила птахів... ось вже знялись і миттю врізались у вись залишила тебе пектись ти ж так любила сонце? - На, тримай, блін!..