А мені наснився "Мертвий півень", або хороший півень мертвий півень
Спробую нагадати вам мої любі друзі цо то є «Мертвий півень» та переконати вас піти на концерт цього неповторного гурту 1 травня в Києві (арт-клуб 44, в рамках проекту «Львівська Площа») та 3 травня у Львові (внутрішній дворик ратуші, в рамках фестивалю «Флюгери Львова»)
"Мертвий півень" - назва культової львівської рок-групи, має багато семантичних нашарувань. "Мертвий півень" - ідіома, котра означає невдачу, поразку, неприємну ситуацію. Окрім того, за давнім українським звичаєм наречений, який у першу шлюбну ніч виявляв, що для його благовірної ніч далеко не перша, вивішував мертвого півня на горотьбу, щоби всі мешканці села бачили, як жорстоко його надурили. У нашому контексті "Мертвий півень" радше апелює до назви однойменної пісні легендарної львівської рок-групи "Брати Гадюкіни".
Культова група Львова, "Мертвий півень" - це більше, ніж просто добра рок-музика. На концерти "МП" приходять три, якщо не чотири, покоління. Серед публіки "Мертвого півня" - схильні до емансипації школярки та екзальтовані тинейджери, студенти престижних (і не дуже) вузів та легендарні львівські художники, колишні дисиденти та сьогоднішні політики. Виступати група розпочала 1990 року на фестивалі молодіжної урбаністичної культури "Вивих". Організований Студентським братством, цей фестиваль сформував середовище, більша частина якого зараз є Мистецьким об'єднанням "Дзиґа". В контексті студентської (і не тільки студентської) революції кінця 80-их - початку 90-их років "Мертвий півень" був своєрідним втіленням духу часу
Тарас Шевченко, Максим Рильський, Юрій Андрухович, Наталка Білоцеркивець, Віктор Неборак, Олександр Ірванець, Сергій Жадан, Ігор Калинець, Олег Лишега - ні це не список літератури на канікули - це автори текстів пісень «Мертвого Півня»
Творчість гурту «Мертвий півень» настільки різноманітна та неоднозначна, що сторонньому слухачу може здатись неможливим поєднання в творчості одного гурту тонкої лірики та неповторної естетики пісень «Вікторія», «Ми помрем не в Парижі» «Ієронім Босх ХХ» з деструктивними « AND THE THIRD ANGEL SOUNDED» або « OLD SOLDER IS VERY DRUNK». . Але за це «Півнів» і люблять, за те що вони весь час змінюються, вміють бути анахронічним і, водночас, не підкоряться моді.
"Мертвий півень" - назва культової львівської рок-групи, має багато семантичних нашарувань. "Мертвий півень" - ідіома, котра означає невдачу, поразку, неприємну ситуацію. Окрім того, за давнім українським звичаєм наречений, який у першу шлюбну ніч виявляв, що для його благовірної ніч далеко не перша, вивішував мертвого півня на горотьбу, щоби всі мешканці села бачили, як жорстоко його надурили. У нашому контексті "Мертвий півень" радше апелює до назви однойменної пісні легендарної львівської рок-групи "Брати Гадюкіни".
Культова група Львова, "Мертвий півень" - це більше, ніж просто добра рок-музика. На концерти "МП" приходять три, якщо не чотири, покоління. Серед публіки "Мертвого півня" - схильні до емансипації школярки та екзальтовані тинейджери, студенти престижних (і не дуже) вузів та легендарні львівські художники, колишні дисиденти та сьогоднішні політики. Виступати група розпочала 1990 року на фестивалі молодіжної урбаністичної культури "Вивих". Організований Студентським братством, цей фестиваль сформував середовище, більша частина якого зараз є Мистецьким об'єднанням "Дзиґа". В контексті студентської (і не тільки студентської) революції кінця 80-их - початку 90-их років "Мертвий півень" був своєрідним втіленням духу часу
Тарас Шевченко, Максим Рильський, Юрій Андрухович, Наталка Білоцеркивець, Віктор Неборак, Олександр Ірванець, Сергій Жадан, Ігор Калинець, Олег Лишега - ні це не список літератури на канікули - це автори текстів пісень «Мертвого Півня»
Творчість гурту «Мертвий півень» настільки різноманітна та неоднозначна, що сторонньому слухачу може здатись неможливим поєднання в творчості одного гурту тонкої лірики та неповторної естетики пісень «Вікторія», «Ми помрем не в Парижі» «Ієронім Босх ХХ» з деструктивними « AND THE THIRD ANGEL SOUNDED» або « OLD SOLDER IS VERY DRUNK». . Але за це «Півнів» і люблять, за те що вони весь час змінюються, вміють бути анахронічним і, водночас, не підкоряться моді.