цікава ілюстрація

[lvivil]

Порівняння однакових слів у різних мовах - цікава справа....  От наприклад:

УКР.

БІЛОР.

ПОЛЬ.

ЧЕС./
СЛОВ.

СЛОВЕН.

СЕРБ./ ХОРВ.

БОЛГ.

РОС.

час

час

czas

čas /  čas

čas

време

време

время

тиждень

тыдзень

tydzień

týden / týždeň

teden

седмица

седмица

неделя

неділя

нядзеля

Comments

[petro_o]

цікаве й те, що за артикуляцією - у російськомовних нерухома нижня щелепа... цим російська мова відрізняється від всіх інших... до речі, московських щтірліців визначають саме по артикуляції, її натринувати ніяк не можна :-)

і це філологічний доказ того, що з московією ми ніякі не "браття" :-)

[lvivil]

дякую за увагу до посту )

[petro_o]

є дуже цікаві мовні збіги української і литовської - з давньомовного коріння...

[lvivil]

при нагоді напишіть про то детальніше... мене та тема теж цікавить... із задоволенням прочитаю вашу інформацію...

[ahromenka]

У нас з украінцамі праўдападобна на 100 % супадзенне. Не бачыў аніводнага ўкраінца, які б не разумеў нашую мову.
І хто пасля гэтага скажа, што ўкраінцы - ці не самы братні нам народ?

[lvivil]

дякую за увагу до посту!)
ну, співпадіння може й не стопроцентне, але дев"яносто - набереться!
мене ніхто білоруської мови не навчав, але я майже вільно читаю білоруські тексти... на слух сприймати трохи важче, бо треба миттєво орієнтуватися у вимові...
Ось добре джерело, написане відомими українськими науковцями, де викладено правдивий погляд на історію українського та білоруського народів, та їхній мов... ну і російського також )

http://litopys.org.ua/pivtorak/pivtorak.htm#rys

[ahromenka]

Дякую! В мене дружина-українка, Чернігів. Абсолютно спокійно читає білоруською і вже дещо може написати без помилок. А я ось український учу... Пишу поки, звісно, з помилкамі.

[lvivil]

ну то бажаю Вам надихнення та успіхів у справі вивчення української мови! :)

[bohdan_rachok]

а що будете робити зі словами, які в сербській і хорватській різняться? оте време якраз у хорватській vrijeme, тобто трішки відмінне від сербського.

[lvivil]

давайте поміркуємо... але я одразу зазначу, що, на мій погляд, такої степені доказовості, яка є у точних та природничих науках, у лінгвістиці на нинішній день нема... і то треба мати на увазі, ведучи такі розмови...
так от, на мою думку, аби розуміти мовну ситуацію, треба порівнювати не окремі слова, а великі масиви слів... ще краще, коли брати слова, які є порідненими за звучанням і за змістом... тоді картина виглядає більш деталізованою і більш рельєфною... а окремі слова, як і окремі випадки, статистику не формують...

[smijana]

Дуже цікава тема!! будь ласка, продовжуйте

[lvivil]

цікаво... зауважу лише, що в українській мові є слова "крівля, покрівля"... і їх зміст, як на мене, цілком очевидний, як і походження - від слова "крити", в одному мовному кущі з яким є слова "накрити, закрити, перекрити, відкрити, зкрити" і т.д., а також, наприклад, "скриня" та "криниця", "криївка"... якщо копнути глибше, то можна віднайти і спільні більш глибокі корені нашого "крити" з грецьким "крипта", чи новітнім словом "екран", яке означає "захист", бо по своїй суті перші екрани були своєрідними щитами, які прикривали глядача телевізора від потоку електронів... а от чи називали "екраном" площину, на яку проектувалося зображення в дотелевізійну епоху, я, чесно кажучи, не знаю... буд час - поцікавлюсь... ну а що до російської, то треба мати на увазі, що її слов"янська нестароцерковнга складова перекривається з українською, тому тут протиставлення бути не може...

[sasha2002]

Українська найближча до білоруської :)

[lvivil]

справді... про то пишеться і в отому джерелі:
http://litopys.org.ua/pivtorak/pivtorak.htm#rys
(зверніть увагу на список рецензентів)

і навіть у вікіпедії:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0

і ще от цікава стаття на теми мовної подібності:
http://www.telekritika.ua/culture/2010-04-03/52104 :)

[tin_tina]

Надзвичайно цікаво, будь ласка, продовжуйте!
Мені здається, ще до того, як братися за великі масиви, можна б попрацювати з меншими, але "спеціалізованими" добірками, наприклад, масивом термінів, що стосуються сімейних відносин: батько, мати, брат, сестра, тітка, дядько, чоловік, дружина і т.д. Як правило, тут термінологія найстійкіша.