Вас цікавлять цілі давньокельтські слова, які у якомусь викривленому форматі ввійшли у сучасну українську мову (літературну+діалекти)?)
... бачите, вжите Вами поняття "кельтське походження" - насправді невизначене... ... слова мають структуру, будову, вони змінюються, запозичуються, "деформуються" і т.д... Є таке поняття: морфема http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%BC%D0%B0 от від чого треба починати, аби щось в тому клубку сплетінь розібрати... ...
... до чого то я? - давньокельтської мови я не знаю і спеціалістом тої галузі не є. Але в книзі професора Тищенка, згадку про яку я навів у головному дописі, йдеться про те, що в українську мову попав і прижився мовний елемент - суфікс "-ин", з допомогою якого утворюється множина, а також зменшувальні форми однини: це мовне явище є однаковим і для українеської мови (у всьому комплексі), так і для бритських мов, про які йдеться у книзі, у для інших мов у тій чи іншій мірі.
А без цього суфіксу "-ин" цих слів би не існувало, існували б інші якісь слова: замість "дитИНа" було б "дитІШка", замість "країна - Україна" - "краішка, Украішка"...)
Якщо в українській мові тисячі слів із отим суфіксом "-ин", а без нього їх би не існувало, то чи означає це, що вони в якійсь мірі кельтські за своїм походженням, подібно як, наприклад, по аналогії дитина українця і єврейки може вважатися єврейською? :) ...
...а взагалі то я маю деякий сумнів, що отой суфікс "-ин,-їн" - освоєний українцями кельтизм. Можливо, це спільний для бритів і давніх (пра-)слов'ян мовний індоєвропейський елемент, який ніхто ні в кого не запозичав... На таку думку мене наводить наступна карта:
Дякую. Тищенко приводить список літературних слів, які мають кельтське походження, а також топонімів. На жаль, такого списку для діалектних слів я не знайшов.
... бачите, вжите Вами поняття "кельтське походження" - насправді невизначене...
... слова мають структуру, будову, вони змінюються, запозичуються, "деформуються" і т.д...
Є таке поняття: морфема
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%B5%D0%BC%D0%B0
от від чого треба починати, аби щось в тому клубку сплетінь розібрати...
...
... до чого то я? - давньокельтської мови я не знаю і спеціалістом тої галузі не є. Але в книзі професора Тищенка, згадку про яку я навів у головному дописі, йдеться про те, що в українську мову попав і прижився мовний елемент - суфікс "-ин", з допомогою якого утворюється множина, а також зменшувальні форми однини: це мовне явище є однаковим і для українеської мови (у всьому комплексі), так і для бритських мов, про які йдеться у книзі, у для інших мов у тій чи іншій мірі.
А без цього суфіксу "-ин" цих слів би не існувало, існували б інші якісь слова: замість "дитИНа" було б "дитІШка", замість "країна - Україна" - "краішка, Украішка"...)
Якщо в українській мові тисячі слів із отим суфіксом "-ин", а без нього їх би не існувало, то чи означає це, що вони в якійсь мірі кельтські за своїм походженням, подібно як, наприклад, по аналогії дитина українця і єврейки може вважатися єврейською? :)
...
...а взагалі то я маю деякий сумнів, що отой суфікс "-ин,-їн" - освоєний українцями кельтизм. Можливо, це спільний для бритів і давніх (пра-)слов'ян мовний індоєвропейський елемент, який ніхто ні в кого не запозичав... На таку думку мене наводить наступна карта:
взята з всесвітньо відомої, поширеної мільйонними тиражами англомовної книжки про виникнення і поширення індоєвропейських мов.
Інші джерела, які підтверджують зміст картинки (заходити у джерело і пошуком шукати в тексті слово "Ukraine"):
http://www.historyworld.net/wrldhis/PlainTextHistories.asp?historyid=ab13
http://www.krysstal.com/langfams_indoeuro.html
http://www.utexas.edu/cola/centers/lrc/general/IE.html
http://www.essentialhumanities.net/s_civ_his_wlang.php
Reply
Reply
Leave a comment