історичне: як справедливо народам ділити спільну історичну спадщину? ...
Отож, про спільну історичну спадщину - цікава стаття <<<===
Цитата:
"... У червні 1992 р. в Гервятах відбувся круглий стіл з метою уточнити деякі питання спільної історії Литви та Білорусі. Це було невдовзі після того, як білоруси здобули незалежність (Литва проголосила її трохи раніше), і з'явилася ясність у обох сторін: закінчується колоніальна історія Білорусі, наша країна буде виробляти власне суб'єктне бачення історії, написаної не з позиції Москви, не з позиції Варшави, не з позиції Вільнюса, а з позиції Мінська. Вчені порахували потрібним вступити в діалог, щоб узгодити окремі моменти в історії виникнення ВКЛ (Великого князівства Литовського).
Як приклад доктор історичних наук Алесь Кравцевич наводить цитату, що прозвучала на зустрічі: "ВКЛ можна вважати білорусько-литовською або, що рівнозначно, литовсько-білоруською державою, враховуючи при цьому внесок, який у політичний і культурний розвиток ВКЛ тривалий час вносив український народ" .
"Ось таке науково і політично коректне формулювання", - продовжує Кравцевич, - "яке на той час могло стати основою для вироблення спільної історичної концепції. Але через два роки до влади прийшов Лукашенко, який, заборонивши підручники, почав ліквідацію національної концепції історії. Щодо ВКЛ концепція така: злі литовці білорусів завоювали, хороші росіяни - звільнили.
І коли вийшла моя монографія про створення ВКЛ, то рецензент А.Дубоніс на цю мою згадку про домовленості посміхнувся: мовляв, це все одно що директиви комуністичної партії. Після зміни політичної ситуації в країні наші литовські колеги не бачили потреби в діалогах та погодженнях спільних підходів щодо ВКЛ. Ситуація повернулася до статус-кво часів СРСР..."
Інша стаття на ту ж тему <<<===