Львівські мордовні
Дуже сподобався пост. Вийшло так душевно і, якби би зараз буди присутні Брати Гадюкіни, то обов'язково би зародилась пісенька про львівських хіпстерів.
Originally posted by likelviv at Львівські мордовні
Лише вчора з коліжанками крутили носом, що не підемо до того чи іншого пабу - один надто людний, в іншому офіціанти не посміхаються, а туди ходять лише туристи, а ми ж бо порядні автохтони. Я розбещена, мабуть. Все-таки дійсно живу в місті, де ресторанно-каварняна культура розвинена як ніде-інде в Україні. Ми тут пересичені, щоб здивувати львів’янина новою кнайпою треба зі шкіри вилізти.
Тому, аби здивувати самих себе - вирушаємо на прохід по львівських мордовнях (діал., дешеві кафе-бари), які прописалися в одному з найколоритніших районів міста - на Підзамчі.
1. Могла б у цьому пості вилити літр жовчі і видати тонну гидотних описів про рагульський побут цілого пласту населення Львова. Може, коли ми щойно зустрілися біля базару «Добробут», всього в кількох кроках від туристичного осердя міста, в душі я все ще погордливо усміхалася. Але воно виявилось якось по-іншому, ніж уявлялось з самого початку. Почалась наша історія від базарних «Чебуреків» в пластиковій буді, там ми переступили межу нашого вилощеного світу і пірнули у таємничий вир львівського маргінесу.
2. Для початку - подбаємо про свій шлунок. Ми новачки у цій кухні, хтозна як вона вплине на наші недосвідчені ще організми. Зважаючи, що традиційних у таких закладах «сто грам» ми не дегустували.
3. Життя чебурека розпочинається із цінника, саме згідно нього ви оберете чебурек на свій смак - з м’ясом, з сиром чи навіть картоплею і грибами. 666 - збіг обставин, чи в цій чебуречній є десь підпільний вхід до пекелка?:)
4. Ця жінка - чебурекофея. Її вправні руки викохують маленьких чебуречків у гарячій, сотню раз пересмаженій, олії. Направду, дуже приємна і ввічлива пані. Тому міф щодо хамства персоналу у закладах такого типу зовсім не підтвердився.
5. Субота і чебуреки. Після виснажливих пошуків чогось путнього на базарі, тут їдять пара пенсіонерів, ціла сім’я з трьома малолітніми дітьми, кілька радянських інтелігентів із проспиртованими обличчями, компанії роботяг і, власне, ми. Вибиваємося із навколишнього оточення одягом і метушливою поведінкою людей-не-на-своєму-місці, а ще нам бракує «чєкушки» і пластикових стаканчиків на столі.
6.
7.
8. Смак цілком пристійний, та начинки не є багато. М’ясо грудкою скулилось в куточку чебурека, сир незримо розтікся по стінках, лише картопля розпласталася могутнім пляцком. Отже, за цю трапезу заплатили 18 гривень.
9.
10.
11.
12. Умм, ця мордовенька - просто геніальне місце, щоб показати всю екзотику України пересічному іноземному туристові.
13.
14.
15. Обираємо страви для нашого бенкету, ціна якого склала - 35 гривень на трьох. Вразило: «Яйце під майонезом» - 1 грн. і «Крабові палички 1 шт.» - 1 грн.
16.
17.
18. Стіл накрито! В меню сьогодні - яйце під майонезом, канапка з оселедцем, канапка з котлетою, крабова паличка в поліетилені, пиво з водою, чай з лимоном, кава по-східному, деруни зі сметаною і 50 г лікеру «Старий Ринок».
19.
20.
21.
22.
23.
24. Посуд, в якому подані страви і п’янкі трунки, можна легко продати поціновувачам радянської давнини за добрі гроші.
25.
26.
27. Туалет - диво винахідливості. Може бути рекламою Cersanit «Вистоїть у будь-яких умовах!»
28.
29.
30.
31. На одній із зупинок 6-го трамваю на Замарстинівській Уляна знайшла собі місце для майбутнього весілля.
32. Вхід декорований одним ребром батареї, яке, мабуть, символізує з’яву біблійної Єви на світ із ребра Адама.
33. Всередині - грандіозна барна стійка розкішного червоного кольору і скатертини в тон.
34. На цих фото ви, можливо, не побачите для себе нічого привабливого. На перший погляд - ригалівка для місцевих пияків. Але це був найживіший заклад на нашому шляху! Тут був подих моря, бо ніби опинилися в прибережному кабачку десь в Бахчисараї.
35.
36.
37. Обслуговував, як ми припустили, сам господар. Цікавий чоловік і великий оригінал! Він саме щось святкував із своїми друзями. Був незвично вбраний, з почуттям гумору і цілком інтелігентно розмовляв! Біля вітрини висів плакат з повідомленням про концерт «Океану Ельзи». На запитання, чи смачні чебуреки, пообіцяв: «Якщо не смакуватимуть, тоді сам доїм їх та не візьму з вас грошей..» :)
38. Звичайно ж, інтер’єр вражає! Але особистість і доброзичливість господаря стерли будь-який негатив.
39.
40.
41.
42. Три чебуреки з м’ясом, запарена кава і два соки обійшлись у 31 грн. Вітрина була заставлена схожими наїдками як у попередній мордовні, але зроблено все було з більшою фантазією, наприклад «яйце під майонезом» посипане червоною паприкою.
43. Йдемо вздовж вул. Б.Хмельницького, по дорозі минаємо ще кілька колоритних місцин. Чому б наприклад не пропонувати туристичним групам комплексний обід за 15 грн.?
44.
45. Витяжка з кухні. Що ж там готують?
46. Мета досягнута - «Чебуречна № 1» і «Гетьманський» чебурек за 13 грн. - вінець нашого проходу, дивовижа, якої не знав ще Львів, а ми подолали задля неї кілька кілометрів пішки.
47.
48. Та перспектива з’їсти ще один чудовий масний смажений-пересмажений чебурек остаточно довела до помутніння розуму Олега, навіть «Крило апетитне» не викликало бажання.
49. Поки не здався лише Едвард. Як антидот він прийняв порцію гарячого борщику і з пристрастю дивився на дійсно вражаючий «Гетьманський» чебурек.
50.
51. Мабуть, ми поринули в чебуречний кайф, в нас було явне передозування. Бачили чебурек-сонце, чебурекового сфінкса, цілий віз чебуреків, козака-чебурекера та багато іншого.
52.
53.
54. Завершення виправи на північ Львова - феєричне! АС-2 і весь маргінальний світ міста тут живе і не відає про існування інших світів!
55.
56. У цій "Чебуречній" чебуреків не виявилося. Але екстер'єр нагадував бомбейські або ріо-де-жанейрівські нетрі.
57.
58. Чи не з них нині були чебуреки? Риторичне запитання.
Ну, і загалом, дорогі гості Львова, думаєте, що коли були в «Цукерні», «Криївці», «Кумпелі» чи «Кентаврі», прогулялися по Ринку, Вірменській і пр.Свободи, а може навіть заїхали до Личаківського кладовища і Стрийського парку - то ви пізнали це місто? Ви побачили лише сцену, на якій ми розігруємо безліч чарівних вистав, а ви ж лише купляєте дорогий квиток до партеру, чи трохи дешевший на балкон. А справжнє життя, самі знаєте, за кулісами, в театральних майстернях, гримерках і робочій їдальні. Так і справжнє життя Львова вирує поза межами кількох сотень метрів туристичного центру :)
Для тих кому цікава адреса і місце знаходження кожної забігайлівки пропонуємо список і мапу:
1. Чебуреки на ринку «Добробут»
2. «Запрошуємо на каву» вул. Богдана Хмельницького 3
3. «Чебуреки ПИВО» Вул. Замарстинівська 27
4. «Чебуречна №1» вул. Богдана Хмельницького 116
5. «Чебуречна» на АС-2 вул. Богдана Хмельницького 225
Подорожували і куштували:
Уляна Явна: Фейсбук, блог.
Едвард Бліновський e-mail: ed.award@gmail.com
Олег Бабенчук: olegbabenchuk.com, Фейсбук та Вконтакті
Originally posted by likelviv at Львівські мордовні
Лише вчора з коліжанками крутили носом, що не підемо до того чи іншого пабу - один надто людний, в іншому офіціанти не посміхаються, а туди ходять лише туристи, а ми ж бо порядні автохтони. Я розбещена, мабуть. Все-таки дійсно живу в місті, де ресторанно-каварняна культура розвинена як ніде-інде в Україні. Ми тут пересичені, щоб здивувати львів’янина новою кнайпою треба зі шкіри вилізти.
Тому, аби здивувати самих себе - вирушаємо на прохід по львівських мордовнях (діал., дешеві кафе-бари), які прописалися в одному з найколоритніших районів міста - на Підзамчі.
1. Могла б у цьому пості вилити літр жовчі і видати тонну гидотних описів про рагульський побут цілого пласту населення Львова. Може, коли ми щойно зустрілися біля базару «Добробут», всього в кількох кроках від туристичного осердя міста, в душі я все ще погордливо усміхалася. Але воно виявилось якось по-іншому, ніж уявлялось з самого початку. Почалась наша історія від базарних «Чебуреків» в пластиковій буді, там ми переступили межу нашого вилощеного світу і пірнули у таємничий вир львівського маргінесу.
2. Для початку - подбаємо про свій шлунок. Ми новачки у цій кухні, хтозна як вона вплине на наші недосвідчені ще організми. Зважаючи, що традиційних у таких закладах «сто грам» ми не дегустували.
3. Життя чебурека розпочинається із цінника, саме згідно нього ви оберете чебурек на свій смак - з м’ясом, з сиром чи навіть картоплею і грибами. 666 - збіг обставин, чи в цій чебуречній є десь підпільний вхід до пекелка?:)
4. Ця жінка - чебурекофея. Її вправні руки викохують маленьких чебуречків у гарячій, сотню раз пересмаженій, олії. Направду, дуже приємна і ввічлива пані. Тому міф щодо хамства персоналу у закладах такого типу зовсім не підтвердився.
5. Субота і чебуреки. Після виснажливих пошуків чогось путнього на базарі, тут їдять пара пенсіонерів, ціла сім’я з трьома малолітніми дітьми, кілька радянських інтелігентів із проспиртованими обличчями, компанії роботяг і, власне, ми. Вибиваємося із навколишнього оточення одягом і метушливою поведінкою людей-не-на-своєму-місці, а ще нам бракує «чєкушки» і пластикових стаканчиків на столі.
6.
7.
8. Смак цілком пристійний, та начинки не є багато. М’ясо грудкою скулилось в куточку чебурека, сир незримо розтікся по стінках, лише картопля розпласталася могутнім пляцком. Отже, за цю трапезу заплатили 18 гривень.
9.
10.
11.
12. Умм, ця мордовенька - просто геніальне місце, щоб показати всю екзотику України пересічному іноземному туристові.
13.
14.
15. Обираємо страви для нашого бенкету, ціна якого склала - 35 гривень на трьох. Вразило: «Яйце під майонезом» - 1 грн. і «Крабові палички 1 шт.» - 1 грн.
16.
17.
18. Стіл накрито! В меню сьогодні - яйце під майонезом, канапка з оселедцем, канапка з котлетою, крабова паличка в поліетилені, пиво з водою, чай з лимоном, кава по-східному, деруни зі сметаною і 50 г лікеру «Старий Ринок».
19.
20.
21.
22.
23.
24. Посуд, в якому подані страви і п’янкі трунки, можна легко продати поціновувачам радянської давнини за добрі гроші.
25.
26.
27. Туалет - диво винахідливості. Може бути рекламою Cersanit «Вистоїть у будь-яких умовах!»
28.
29.
30.
31. На одній із зупинок 6-го трамваю на Замарстинівській Уляна знайшла собі місце для майбутнього весілля.
32. Вхід декорований одним ребром батареї, яке, мабуть, символізує з’яву біблійної Єви на світ із ребра Адама.
33. Всередині - грандіозна барна стійка розкішного червоного кольору і скатертини в тон.
34. На цих фото ви, можливо, не побачите для себе нічого привабливого. На перший погляд - ригалівка для місцевих пияків. Але це був найживіший заклад на нашому шляху! Тут був подих моря, бо ніби опинилися в прибережному кабачку десь в Бахчисараї.
35.
36.
37. Обслуговував, як ми припустили, сам господар. Цікавий чоловік і великий оригінал! Він саме щось святкував із своїми друзями. Був незвично вбраний, з почуттям гумору і цілком інтелігентно розмовляв! Біля вітрини висів плакат з повідомленням про концерт «Океану Ельзи». На запитання, чи смачні чебуреки, пообіцяв: «Якщо не смакуватимуть, тоді сам доїм їх та не візьму з вас грошей..» :)
38. Звичайно ж, інтер’єр вражає! Але особистість і доброзичливість господаря стерли будь-який негатив.
39.
40.
41.
42. Три чебуреки з м’ясом, запарена кава і два соки обійшлись у 31 грн. Вітрина була заставлена схожими наїдками як у попередній мордовні, але зроблено все було з більшою фантазією, наприклад «яйце під майонезом» посипане червоною паприкою.
43. Йдемо вздовж вул. Б.Хмельницького, по дорозі минаємо ще кілька колоритних місцин. Чому б наприклад не пропонувати туристичним групам комплексний обід за 15 грн.?
44.
45. Витяжка з кухні. Що ж там готують?
46. Мета досягнута - «Чебуречна № 1» і «Гетьманський» чебурек за 13 грн. - вінець нашого проходу, дивовижа, якої не знав ще Львів, а ми подолали задля неї кілька кілометрів пішки.
47.
48. Та перспектива з’їсти ще один чудовий масний смажений-пересмажений чебурек остаточно довела до помутніння розуму Олега, навіть «Крило апетитне» не викликало бажання.
49. Поки не здався лише Едвард. Як антидот він прийняв порцію гарячого борщику і з пристрастю дивився на дійсно вражаючий «Гетьманський» чебурек.
50.
51. Мабуть, ми поринули в чебуречний кайф, в нас було явне передозування. Бачили чебурек-сонце, чебурекового сфінкса, цілий віз чебуреків, козака-чебурекера та багато іншого.
52.
53.
54. Завершення виправи на північ Львова - феєричне! АС-2 і весь маргінальний світ міста тут живе і не відає про існування інших світів!
55.
56. У цій "Чебуречній" чебуреків не виявилося. Але екстер'єр нагадував бомбейські або ріо-де-жанейрівські нетрі.
57.
58. Чи не з них нині були чебуреки? Риторичне запитання.
Ну, і загалом, дорогі гості Львова, думаєте, що коли були в «Цукерні», «Криївці», «Кумпелі» чи «Кентаврі», прогулялися по Ринку, Вірменській і пр.Свободи, а може навіть заїхали до Личаківського кладовища і Стрийського парку - то ви пізнали це місто? Ви побачили лише сцену, на якій ми розігруємо безліч чарівних вистав, а ви ж лише купляєте дорогий квиток до партеру, чи трохи дешевший на балкон. А справжнє життя, самі знаєте, за кулісами, в театральних майстернях, гримерках і робочій їдальні. Так і справжнє життя Львова вирує поза межами кількох сотень метрів туристичного центру :)
Для тих кому цікава адреса і місце знаходження кожної забігайлівки пропонуємо список і мапу:
1. Чебуреки на ринку «Добробут»
2. «Запрошуємо на каву» вул. Богдана Хмельницького 3
3. «Чебуреки ПИВО» Вул. Замарстинівська 27
4. «Чебуречна №1» вул. Богдана Хмельницького 116
5. «Чебуречна» на АС-2 вул. Богдана Хмельницького 225
Подорожували і куштували:
Уляна Явна: Фейсбук, блог.
Едвард Бліновський e-mail: ed.award@gmail.com
Олег Бабенчук: olegbabenchuk.com, Фейсбук та Вконтакті