Львівські мордовні
Лише вчора з коліжанками крутили носом, що не підемо до того чи іншого пабу - один надто людний, в іншому офіціанти не посміхаються, а туди ходять лише туристи, а ми ж бо порядні автохтони. Я розбещена, мабуть. Все-таки дійсно живу в місті, де ресторанно-каварняна культура розвинена як ніде-інде в Україні. Ми тут пересичені, щоб здивувати львів’янина новою кнайпою треба зі шкіри вилізти.
Тому, аби здивувати самих себе - вирушаємо на прохід по львівських мордовнях (діал., дешеві кафе-бари), які прописалися в одному з найколоритніших районів міста - на Підзамчі.
1. Могла б у цьому пості вилити літр жовчі і видати тонну гидотних описів про рагульський побут цілого пласту населення Львова. Може, коли ми щойно зустрілися біля базару «Добробут», всього в кількох кроках від туристичного осердя міста, в душі я все ще погордливо усміхалася. Але воно виявилось якось по-іншому, ніж уявлялось з самого початку. Почалась наша історія від базарних «Чебуреків» в пластиковій буді, там ми переступили межу нашого вилощеного світу і пірнули у таємничий вир львівського маргінесу.
2. Для початку - подбаємо про свій шлунок. Ми новачки у цій кухні, хтозна як вона вплине на наші недосвідчені ще організми. Зважаючи, що традиційних у таких закладах «сто грам» ми не дегустували.
3. Життя чебурека розпочинається із цінника, саме згідно нього ви оберете чебурек на свій смак - з м’ясом, з сиром чи навіть картоплею і грибами. 666 - збіг обставин, чи в цій чебуречній є десь підпільний вхід до пекелка?:)
4. Ця жінка - чебурекофея. Її вправні руки викохують маленьких чебуречків у гарячій, сотню раз пересмаженій, олії. Направду, дуже приємна і ввічлива пані. Тому міф щодо хамства персоналу у закладах такого типу зовсім не підтвердився.
5. Субота і чебуреки. Після виснажливих пошуків чогось путнього на базарі, тут їдять пара пенсіонерів, ціла сім’я з трьома малолітніми дітьми, кілька радянських інтелігентів із проспиртованими обличчями, компанії роботяг і, власне, ми. Вибиваємося із навколишнього оточення одягом і метушливою поведінкою людей-не-на-своєму-місці, а ще нам бракує «чєкушки» і пластикових стаканчиків на столі.
6.
7.
8. Смак цілком пристійний, та начинки не є багато. М’ясо грудкою скулилось в куточку чебурека, сир незримо розтікся по стінках, лише картопля розпласталася могутнім пляцком. Отже, за цю трапезу заплатили 18 гривень.
9.
10.
11.
12. Умм, ця мордовенька - просто геніальне місце, щоб показати всю екзотику України пересічному іноземному туристові.
13.
14.
15. Обираємо страви для нашого бенкету, ціна якого склала - 35 гривень на трьох. Вразило: «Яйце під майонезом» - 1 грн. і «Крабові палички 1 шт.» - 1 грн.
16.
17.
18. Стіл накрито! В меню сьогодні - яйце під майонезом, канапка з оселедцем, канапка з котлетою, крабова паличка в поліетилені, пиво з водою, чай з лимоном, кава по-східному, деруни зі сметаною і 50 г лікеру «Старий Ринок».
19.
20.
21.
22.
23.
24. Посуд, в якому подані страви і п’янкі трунки, можна легко продати поціновувачам радянської давнини за добрі гроші.
25.
26.
27. Туалет - диво винахідливості. Може бути рекламою Cersanit «Вистоїть у будь-яких умовах!»
28.
29.
30.
31. На одній із зупинок 6-го трамваю на Замарстинівській Уляна знайшла собі місце для майбутнього весілля.
32. Вхід декорований одним ребром батареї, яке, мабуть, символізує з’яву біблійної Єви на світ із ребра Адама.
33. Всередині - грандіозна барна стійка розкішного червоного кольору і скатертини в тон.
34. На цих фото ви, можливо, не побачите для себе нічого привабливого. На перший погляд - ригалівка для місцевих пияків. Але це був найживіший заклад на нашому шляху! Тут був подих моря, бо ніби опинилися в прибережному кабачку десь в Бахчисараї.
35.
36.
37. Обслуговував, як ми припустили, сам господар. Цікавий чоловік і великий оригінал! Він саме щось святкував із своїми друзями. Був незвично вбраний, з почуттям гумору і цілком інтелігентно розмовляв! Біля вітрини висів плакат з повідомленням про концерт «Океану Ельзи». На запитання, чи смачні чебуреки, пообіцяв: «Якщо не смакуватимуть, тоді сам доїм їх та не візьму з вас грошей..» :)
38. Звичайно ж, інтер’єр вражає! Але особистість і доброзичливість господаря стерли будь-який негатив.
39.
40.
41.
42. Три чебуреки з м’ясом, запарена кава і два соки обійшлись у 31 грн. Вітрина була заставлена схожими наїдками як у попередній мордовні, але зроблено все було з більшою фантазією, наприклад «яйце під майонезом» посипане червоною паприкою.
43. Йдемо вздовж вул. Б.Хмельницького, по дорозі минаємо ще кілька колоритних місцин. Чому б наприклад не пропонувати туристичним групам комплексний обід за 15 грн.?
44.
45. Витяжка з кухні. Що ж там готують?
46. Мета досягнута - «Чебуречна № 1» і «Гетьманський» чебурек за 13 грн. - вінець нашого проходу, дивовижа, якої не знав ще Львів, а ми подолали задля неї кілька кілометрів пішки.
47.
48. Та перспектива з’їсти ще один чудовий масний смажений-пересмажений чебурек остаточно довела до помутніння розуму Олега, навіть «Крило апетитне» не викликало бажання.
49. Поки не здався лише Едвард. Як антидот він прийняв порцію гарячого борщику і з пристрастю дивився на дійсно вражаючий «Гетьманський» чебурек.
50.
51. Мабуть, ми поринули в чебуречний кайф, в нас було явне передозування. Бачили чебурек-сонце, чебурекового сфінкса, цілий віз чебуреків, козака-чебурекера та багато іншого.
52.
53.
54. Завершення виправи на північ Львова - феєричне! АС-2 і весь маргінальний світ міста тут живе і не відає про існування інших світів!
55.
56. У цій "Чебуречній" чебуреків не виявилося. Але екстер'єр нагадував бомбейські або ріо-де-жанейрівські нетрі.
57.
58. Чи не з них нині були чебуреки? Риторичне запитання.
Ну, і загалом, дорогі гості Львова, думаєте, що коли були в «Цукерні», «Криївці», «Кумпелі» чи «Кентаврі», прогулялися по Ринку, Вірменській і пр.Свободи, а може навіть заїхали до Личаківського кладовища і Стрийського парку - то ви пізнали це місто? Ви побачили лише сцену, на якій ми розігруємо безліч чарівних вистав, а ви ж лише купляєте дорогий квиток до партеру, чи трохи дешевший на балкон. А справжнє життя, самі знаєте, за кулісами, в театральних майстернях, гримерках і робочій їдальні. Так і справжнє життя Львова вирує поза межами кількох сотень метрів туристичного центру :)
Для тих кому цікава адреса і місце знаходження кожної забігайлівки пропонуємо список і мапу:
1. Чебуреки на ринку «Добробут»
2. «Запрошуємо на каву» вул. Богдана Хмельницького 3
3. «Чебуреки ПИВО» Вул. Замарстинівська 27
4. «Чебуречна №1» вул. Богдана Хмельницького 116
5. «Чебуречна» на АС-2 вул. Богдана Хмельницького 225
Подорожували і куштували:
Уляна Явна: facebook, блог.
Едвард Бліновський: facebook
Олег Бабенчук: olegbabenchuk.com, facebook та Вконтакті
Тому, аби здивувати самих себе - вирушаємо на прохід по львівських мордовнях (діал., дешеві кафе-бари), які прописалися в одному з найколоритніших районів міста - на Підзамчі.
1. Могла б у цьому пості вилити літр жовчі і видати тонну гидотних описів про рагульський побут цілого пласту населення Львова. Може, коли ми щойно зустрілися біля базару «Добробут», всього в кількох кроках від туристичного осердя міста, в душі я все ще погордливо усміхалася. Але воно виявилось якось по-іншому, ніж уявлялось з самого початку. Почалась наша історія від базарних «Чебуреків» в пластиковій буді, там ми переступили межу нашого вилощеного світу і пірнули у таємничий вир львівського маргінесу.
2. Для початку - подбаємо про свій шлунок. Ми новачки у цій кухні, хтозна як вона вплине на наші недосвідчені ще організми. Зважаючи, що традиційних у таких закладах «сто грам» ми не дегустували.
3. Життя чебурека розпочинається із цінника, саме згідно нього ви оберете чебурек на свій смак - з м’ясом, з сиром чи навіть картоплею і грибами. 666 - збіг обставин, чи в цій чебуречній є десь підпільний вхід до пекелка?:)
4. Ця жінка - чебурекофея. Її вправні руки викохують маленьких чебуречків у гарячій, сотню раз пересмаженій, олії. Направду, дуже приємна і ввічлива пані. Тому міф щодо хамства персоналу у закладах такого типу зовсім не підтвердився.
5. Субота і чебуреки. Після виснажливих пошуків чогось путнього на базарі, тут їдять пара пенсіонерів, ціла сім’я з трьома малолітніми дітьми, кілька радянських інтелігентів із проспиртованими обличчями, компанії роботяг і, власне, ми. Вибиваємося із навколишнього оточення одягом і метушливою поведінкою людей-не-на-своєму-місці, а ще нам бракує «чєкушки» і пластикових стаканчиків на столі.
6.
7.
8. Смак цілком пристійний, та начинки не є багато. М’ясо грудкою скулилось в куточку чебурека, сир незримо розтікся по стінках, лише картопля розпласталася могутнім пляцком. Отже, за цю трапезу заплатили 18 гривень.
9.
10.
11.
12. Умм, ця мордовенька - просто геніальне місце, щоб показати всю екзотику України пересічному іноземному туристові.
13.
14.
15. Обираємо страви для нашого бенкету, ціна якого склала - 35 гривень на трьох. Вразило: «Яйце під майонезом» - 1 грн. і «Крабові палички 1 шт.» - 1 грн.
16.
17.
18. Стіл накрито! В меню сьогодні - яйце під майонезом, канапка з оселедцем, канапка з котлетою, крабова паличка в поліетилені, пиво з водою, чай з лимоном, кава по-східному, деруни зі сметаною і 50 г лікеру «Старий Ринок».
19.
20.
21.
22.
23.
24. Посуд, в якому подані страви і п’янкі трунки, можна легко продати поціновувачам радянської давнини за добрі гроші.
25.
26.
27. Туалет - диво винахідливості. Може бути рекламою Cersanit «Вистоїть у будь-яких умовах!»
28.
29.
30.
31. На одній із зупинок 6-го трамваю на Замарстинівській Уляна знайшла собі місце для майбутнього весілля.
32. Вхід декорований одним ребром батареї, яке, мабуть, символізує з’яву біблійної Єви на світ із ребра Адама.
33. Всередині - грандіозна барна стійка розкішного червоного кольору і скатертини в тон.
34. На цих фото ви, можливо, не побачите для себе нічого привабливого. На перший погляд - ригалівка для місцевих пияків. Але це був найживіший заклад на нашому шляху! Тут був подих моря, бо ніби опинилися в прибережному кабачку десь в Бахчисараї.
35.
36.
37. Обслуговував, як ми припустили, сам господар. Цікавий чоловік і великий оригінал! Він саме щось святкував із своїми друзями. Був незвично вбраний, з почуттям гумору і цілком інтелігентно розмовляв! Біля вітрини висів плакат з повідомленням про концерт «Океану Ельзи». На запитання, чи смачні чебуреки, пообіцяв: «Якщо не смакуватимуть, тоді сам доїм їх та не візьму з вас грошей..» :)
38. Звичайно ж, інтер’єр вражає! Але особистість і доброзичливість господаря стерли будь-який негатив.
39.
40.
41.
42. Три чебуреки з м’ясом, запарена кава і два соки обійшлись у 31 грн. Вітрина була заставлена схожими наїдками як у попередній мордовні, але зроблено все було з більшою фантазією, наприклад «яйце під майонезом» посипане червоною паприкою.
43. Йдемо вздовж вул. Б.Хмельницького, по дорозі минаємо ще кілька колоритних місцин. Чому б наприклад не пропонувати туристичним групам комплексний обід за 15 грн.?
44.
45. Витяжка з кухні. Що ж там готують?
46. Мета досягнута - «Чебуречна № 1» і «Гетьманський» чебурек за 13 грн. - вінець нашого проходу, дивовижа, якої не знав ще Львів, а ми подолали задля неї кілька кілометрів пішки.
47.
48. Та перспектива з’їсти ще один чудовий масний смажений-пересмажений чебурек остаточно довела до помутніння розуму Олега, навіть «Крило апетитне» не викликало бажання.
49. Поки не здався лише Едвард. Як антидот він прийняв порцію гарячого борщику і з пристрастю дивився на дійсно вражаючий «Гетьманський» чебурек.
50.
51. Мабуть, ми поринули в чебуречний кайф, в нас було явне передозування. Бачили чебурек-сонце, чебурекового сфінкса, цілий віз чебуреків, козака-чебурекера та багато іншого.
52.
53.
54. Завершення виправи на північ Львова - феєричне! АС-2 і весь маргінальний світ міста тут живе і не відає про існування інших світів!
55.
56. У цій "Чебуречній" чебуреків не виявилося. Але екстер'єр нагадував бомбейські або ріо-де-жанейрівські нетрі.
57.
58. Чи не з них нині були чебуреки? Риторичне запитання.
Ну, і загалом, дорогі гості Львова, думаєте, що коли були в «Цукерні», «Криївці», «Кумпелі» чи «Кентаврі», прогулялися по Ринку, Вірменській і пр.Свободи, а може навіть заїхали до Личаківського кладовища і Стрийського парку - то ви пізнали це місто? Ви побачили лише сцену, на якій ми розігруємо безліч чарівних вистав, а ви ж лише купляєте дорогий квиток до партеру, чи трохи дешевший на балкон. А справжнє життя, самі знаєте, за кулісами, в театральних майстернях, гримерках і робочій їдальні. Так і справжнє життя Львова вирує поза межами кількох сотень метрів туристичного центру :)
Для тих кому цікава адреса і місце знаходження кожної забігайлівки пропонуємо список і мапу:
1. Чебуреки на ринку «Добробут»
2. «Запрошуємо на каву» вул. Богдана Хмельницького 3
3. «Чебуреки ПИВО» Вул. Замарстинівська 27
4. «Чебуречна №1» вул. Богдана Хмельницького 116
5. «Чебуречна» на АС-2 вул. Богдана Хмельницького 225
Подорожували і куштували:
Уляна Явна: facebook, блог.
Едвард Бліновський: facebook
Олег Бабенчук: olegbabenchuk.com, facebook та Вконтакті