Чорно-біле
Хочеться прокинутися одного ранку і побачити світ чорно-білим. Який він на дотик...? Чорно-білий? У голові крутиться один знайомий інтер'єр вигаданої кімнати. Там сходи в будинку, закручені равликом, в півтора поверхи. Люблю такі. І щоб поручні обов'язково білі, із дерева, з вирізьбленими ангелами, як у Пінзеля...
У моєму чорно-білому світі немає відчуття стаху. Можна бігти щодуху із верхнього поверху на нижній, падати, навіть плакати, але не боятися. Не боятися ні-чо-го... Думок, перешкод, вчинків...
В чорно-білому світі біле сонце. Соняшники квітнуть білим... нема там моїх улюблених червоних гвоздик... є лиш чорні. Я фотографую старою камерою, раритетні знимки виходять. Сама відбираю кращі кадри. Все у відтінках сірого, сірого...чорного
Хочеться чорно-білого? Може, раптово хочеться трохи побути на одинці?
Але одинокість, самотність це - найстрашніше. Самотності боїшся навіть у чорно-білому світі, навіть у тому, де не має страху.
Не будьте самотніми... А щодо чорно-білого світу, то цьогорічний сезон весна-літо якраз презентує монохромну тему в одязі, чорно-білі смужечки, квадратики, шахматки.
Таке.