(no subject)
сонце моє кохане
з запахом цинамону
вечір снує під вії
срібну мотузку снів
так неймовірно близько
так неподільно вдома
в згорбленому фотелі
в сутінках при вікні
а за вікном колишуть
вітер сумні морелі
нам вже давно не пишуть
друзі старі листів
сонце моє кохане
кісточка на тарелі
присмак гіркої вишні
тіні стають густі
і запливає в сіті
ночі рибина срібна
і залягає тиша
на кам'яному дні
знову самі у світі
що нам іще потрібно
гірко смакує вишня
в сутінках при вікні
автор
наводчик
всем спасибо
