Відпочинок: Ужгород
Нарешті мене відпустила лінь. Отже.. Ужгород.
Найгірший готель, де ми були за весь відпочинок. Не те щоб він був поганий, але у порівнянні з Івано-Франківським і Мукачівським зовсім ніяк. Називається "Ізумруд". Дівчина на ресепшені наче прямо з 90-х років - їй всі винні і взагалі мають бути вдячні що їх прийняли. Номер, навпаки, доволі непоганий, тільки стіни і меблі прокурені наскрізь.
В нас була "ромашкова" кімната :)
Заселялись ми ввечері і в перший день сил вже ні на що не було, окрім як поїсти і впасти спати. Тому ми поїхали прямо в "Децу у нотаря", не звертаючи нікуди. Хоча я там був минулого року, всеодно було цікаво ще раз почитати всі ті смішні написи, і ті що з'явились з минулого разу.
Музичне меню
У корчмі виконуються переважно пісні народів Карпатського регіону.
Російська попса виконується у перекладі на одну з європейських мов (перекладач у відпустці).
Зранку наступного дня (неділя, останній день нашого відпочинку) збираємо речі і так, з сумками і клунками йдемо дивитись ужгородський замок. Щось мені здається, що минулого року не було так багато циган - поки ми проходили повз церкву, нас встигли і пожалобити і обсварити.
Шкода, що не вистачило часу подивитись ще й ботсад - які ж то в них дивні рослини там можуть бути, якщо сакури на вулиці ростуть!
Доречі, що мені подобається в Ужгороді, незважаючи на те, що місто мені не дуже: рослини! Незвичні для мене, які я бачив в більшості у ботсаду, вони ростуть просто на вулиці. Катальпи, гліцинії, здоровезний кампсіс на фото нижче, різні клематіси, гібіскуси, ціла алея сакур, магнолії... всіх навіть не згадаю.
Пройтися липовою алеєю в нас не було часу, але глянути одним оком на здоровий старий плющ таки встигли.
Знайшли місце де можна спробувати лавандовий, бузиновий і ще якийсь лимонад. Бузиновий дійсно з дивним присмаком.
І наостанок - декор якогось магазину: стіна
бруківка
і навіть люк
Найгірший готель, де ми були за весь відпочинок. Не те щоб він був поганий, але у порівнянні з Івано-Франківським і Мукачівським зовсім ніяк. Називається "Ізумруд". Дівчина на ресепшені наче прямо з 90-х років - їй всі винні і взагалі мають бути вдячні що їх прийняли. Номер, навпаки, доволі непоганий, тільки стіни і меблі прокурені наскрізь.
В нас була "ромашкова" кімната :)
Заселялись ми ввечері і в перший день сил вже ні на що не було, окрім як поїсти і впасти спати. Тому ми поїхали прямо в "Децу у нотаря", не звертаючи нікуди. Хоча я там був минулого року, всеодно було цікаво ще раз почитати всі ті смішні написи, і ті що з'явились з минулого разу.
Музичне меню
У корчмі виконуються переважно пісні народів Карпатського регіону.
Російська попса виконується у перекладі на одну з європейських мов (перекладач у відпустці).
Зранку наступного дня (неділя, останній день нашого відпочинку) збираємо речі і так, з сумками і клунками йдемо дивитись ужгородський замок. Щось мені здається, що минулого року не було так багато циган - поки ми проходили повз церкву, нас встигли і пожалобити і обсварити.
Шкода, що не вистачило часу подивитись ще й ботсад - які ж то в них дивні рослини там можуть бути, якщо сакури на вулиці ростуть!
Доречі, що мені подобається в Ужгороді, незважаючи на те, що місто мені не дуже: рослини! Незвичні для мене, які я бачив в більшості у ботсаду, вони ростуть просто на вулиці. Катальпи, гліцинії, здоровезний кампсіс на фото нижче, різні клематіси, гібіскуси, ціла алея сакур, магнолії... всіх навіть не згадаю.
Пройтися липовою алеєю в нас не було часу, але глянути одним оком на здоровий старий плющ таки встигли.
Знайшли місце де можна спробувати лавандовий, бузиновий і ще якийсь лимонад. Бузиновий дійсно з дивним присмаком.
І наостанок - декор якогось магазину: стіна
бруківка
і навіть люк