66години попереднього дня) *частина4 Пермь-Москва
Пермь - культурная століца Россії,
я єто знаю, я умний і расспрасіл
продовжую розповідь про свої поїзденьки. Отже, о 4 годині заможний дядя на жжипі висадив мене у якоїсь харчевні - назву я не запам'ятав, вона дурнувата, там все кисле, тверде і холодне, те, що заклад цілодобовий - означає, що всі касирши тупо куняють і чекають, поки їх розбудядь за касовим апаратом) страшне)
я повторив цю процедуру за столиком - дуже хотілось спати вже..... але як тільки спробував зімкнути очі - до мене підійшов охоронець - "у нас не спят", він сказав! ) курва!) не зважаючи на те, що вільних столиків було - більше половини точно.
за рештою сиділи або проститутки або дуже шумні компанії, які одні одним забівалі стрєли, швирялись трубочками і серветками, я подумав, що добре, що не чашками і пляшками, наприклад) було не смішно, а стрьомно, я думав про монголо-татар в цей момент...
випив кави і пішов гуляти нічною-вранішньою Пермммю)
добрів до автовокзалу - те, що мені назвали "дуже великою відстанню" і пропонували почекати до першого тролейбуса - пройшов за хвилин 20 )))
Пермь - досить маленьке місто. На автовокзалі мені вдалось хвилин тридцять поклювати носом, навколо були бабушкі, які тараторили дуже голосно, їх електричка все не приходила і не приходила, а між тим - за вікном вже світало, тож я пішов собі гулєти містом.
І ставало все приємніше - я бачив тут і усміхнених людей на вулиці, і приємне обслуговування одразу в кількох місцях, мені люб'язно відповіли і в якому я часовому поясі, і як мені доїхати туди й туди, жодна людина не відвернулась, ніхто мені не хамив, все було дуже прікрасна, крім одного випадку на перехресті йшов хлопчик з дівчинкою в костюмах - студенти, швидше за все. і дівчинка закричала "нахуй пастрігість!"... наступну годину я роздумував над синтаксичною роллю слова нахуй в цьому словосполученні)
в Пермі біля кожної пам'ятки культури - яких там не так вже й багато - є вказівник з історією... а ще є тур.маршрут, намальований на асфальті - можна за ним рухатись і вивчати усі ці пам'ятки.
в новому музеї сучасного мистецтва - на вході - роботи українців стоять :)
музей знаходиться в колишньому річковому вокзалі..
я як згадаю про мощщ київського приміщення, яке ніяк не використовується - аж слинка тече.
а тепер - після вбогішого пермського - дик ащє..
навпроти - старий вокзал. одноповерховий. о, дивина, вокзал працює як станція, але всередині приміщення - музей.
музей - ацтой, діназаври всякі, навколо яких купа дітей, але я був шокований тим, наскільки по-європейськи зроблений цей музей.
не зважаючи на те, що я почув купу критики на адресу градоначальніків, вони молодці,
транспорт в Пермі теж сучасний, на вікнах висять цитати різних мудрих людей.
одному Пермляніну (підозрюю, що багатьом насправді) дуже подобається такий:
"Щоб убити Росію, треба відділити від неї Україну і Білорусь. Адольф Гітлер" дуже мудра людина, Пермляни його поважають)
В Пермі дешевша їжа, ніж в Челябінську - був здивований цим. Знайшов і українську кухню в центрі. Як на невеличке місто - достатньо галерей, книгарень, кілька букіністичних, в одній закупився на дорошку :)
Навколо міста купа гавна - на в'їзді прям на знаці написано шось тіпа "мер - урод", скрізь дуже серйозне гівно ллється. Але порівняти з Челябінськом це місто неможливо. В ньому приємно і хочеться навіть залишитись.
Пішов сніг і було дуже холодно. Я подивився на мєдвєда - президента і символа правлячої партії - й це був останній об'єкт, відвіданий в Пермі.
Вже їдучи в автобусі в аеропорт я допомагав виносити дівчинку, яка щойно виригала перед автобусом, з нею була ще одна приблизно в такому ж стані (16:00 за місцевим часом), весь автобус дуже співпереживав дівчаткам і бажав їм здоров'я, так, наче вони не набухались, а це якийсь адський чорт залив їм в горлянку отрути. я сам мало не виригав, п'яні дівчата , але крім мене ніхто й не повів вухом - співпереживати почали, коли вже побачили, що допомога не потрібна, звісно.
Пермський аеропорт - це пінцєт. Інтернетом скористуватись там коштувало 2500 руб за 3 години. Мій квиток на літак коштував вчетверо дешевше. Тому я вирішив поспати - на вулиці було вже дуже жоско холодно. В залі очікування на другому поверсі крім мене нікого не було. Раптом нізвідки мєнт - будить мене, я ще й заснути не встиг - він показав на те, що я лишив на сусідньому стільці куртку "без присмотра". В залі очікування я і мєнт. Хто може вкрасти куртку? відгадайте загадку. Я взяв її на руки і спробував ще раз - він знов мене збудив - побачив, що шнурок від мобільного висить піді мною і сказав, що я телефон кинув, але телефон був у мене в кишені. Вобщім - дуже такий, людяний, абєспакоєний мєнт.
А тоді був політ.. Я читав і знову хотів заснути.. не виходило - і я читав далі, жував, так захотілось раптово їсти, що довелося замовити "сухарікі", бо крім сухаріків і чіпсів у лоукостах не дають, на канапку в мене не вистачило кешу... я ще не підозрював, які в мене виникнуть з цим проблеми в москві, коли
частина 1 - http://logvynenko.livejournal.com/351154.html
частина 2 - http://logvynenko.livejournal.com/351862.html
частина 3 - http://logvynenko.livejournal.com/353052.html
лишилось найцікавіше - Москва-Київ :)
я єто знаю, я умний і расспрасіл
Click to viewпродовжую розповідь про свої поїзденьки. Отже, о 4 годині заможний дядя на жжипі висадив мене у якоїсь харчевні - назву я не запам'ятав, вона дурнувата, там все кисле, тверде і холодне, те, що заклад цілодобовий - означає, що всі касирши тупо куняють і чекають, поки їх розбудядь за касовим апаратом) страшне)
я повторив цю процедуру за столиком - дуже хотілось спати вже..... але як тільки спробував зімкнути очі - до мене підійшов охоронець - "у нас не спят", він сказав! ) курва!) не зважаючи на те, що вільних столиків було - більше половини точно.
за рештою сиділи або проститутки або дуже шумні компанії, які одні одним забівалі стрєли, швирялись трубочками і серветками, я подумав, що добре, що не чашками і пляшками, наприклад) було не смішно, а стрьомно, я думав про монголо-татар в цей момент...
випив кави і пішов гуляти нічною-вранішньою Пермммю)
добрів до автовокзалу - те, що мені назвали "дуже великою відстанню" і пропонували почекати до першого тролейбуса - пройшов за хвилин 20 )))
Пермь - досить маленьке місто. На автовокзалі мені вдалось хвилин тридцять поклювати носом, навколо були бабушкі, які тараторили дуже голосно, їх електричка все не приходила і не приходила, а між тим - за вікном вже світало, тож я пішов собі гулєти містом.
І ставало все приємніше - я бачив тут і усміхнених людей на вулиці, і приємне обслуговування одразу в кількох місцях, мені люб'язно відповіли і в якому я часовому поясі, і як мені доїхати туди й туди, жодна людина не відвернулась, ніхто мені не хамив, все було дуже прікрасна, крім одного випадку на перехресті йшов хлопчик з дівчинкою в костюмах - студенти, швидше за все. і дівчинка закричала "нахуй пастрігість!"... наступну годину я роздумував над синтаксичною роллю слова нахуй в цьому словосполученні)
в Пермі біля кожної пам'ятки культури - яких там не так вже й багато - є вказівник з історією... а ще є тур.маршрут, намальований на асфальті - можна за ним рухатись і вивчати усі ці пам'ятки.
в новому музеї сучасного мистецтва - на вході - роботи українців стоять :)
музей знаходиться в колишньому річковому вокзалі..
я як згадаю про мощщ київського приміщення, яке ніяк не використовується - аж слинка тече.
а тепер - після вбогішого пермського - дик ащє..
навпроти - старий вокзал. одноповерховий. о, дивина, вокзал працює як станція, але всередині приміщення - музей.
музей - ацтой, діназаври всякі, навколо яких купа дітей, але я був шокований тим, наскільки по-європейськи зроблений цей музей.
не зважаючи на те, що я почув купу критики на адресу градоначальніків, вони молодці,
транспорт в Пермі теж сучасний, на вікнах висять цитати різних мудрих людей.
одному Пермляніну (підозрюю, що багатьом насправді) дуже подобається такий:
"Щоб убити Росію, треба відділити від неї Україну і Білорусь. Адольф Гітлер" дуже мудра людина, Пермляни його поважають)
В Пермі дешевша їжа, ніж в Челябінську - був здивований цим. Знайшов і українську кухню в центрі. Як на невеличке місто - достатньо галерей, книгарень, кілька букіністичних, в одній закупився на дорошку :)
Навколо міста купа гавна - на в'їзді прям на знаці написано шось тіпа "мер - урод", скрізь дуже серйозне гівно ллється. Але порівняти з Челябінськом це місто неможливо. В ньому приємно і хочеться навіть залишитись.
Пішов сніг і було дуже холодно. Я подивився на мєдвєда - президента і символа правлячої партії - й це був останній об'єкт, відвіданий в Пермі.
Вже їдучи в автобусі в аеропорт я допомагав виносити дівчинку, яка щойно виригала перед автобусом, з нею була ще одна приблизно в такому ж стані (16:00 за місцевим часом), весь автобус дуже співпереживав дівчаткам і бажав їм здоров'я, так, наче вони не набухались, а це якийсь адський чорт залив їм в горлянку отрути. я сам мало не виригав, п'яні дівчата , але крім мене ніхто й не повів вухом - співпереживати почали, коли вже побачили, що допомога не потрібна, звісно.
Пермський аеропорт - це пінцєт. Інтернетом скористуватись там коштувало 2500 руб за 3 години. Мій квиток на літак коштував вчетверо дешевше. Тому я вирішив поспати - на вулиці було вже дуже жоско холодно. В залі очікування на другому поверсі крім мене нікого не було. Раптом нізвідки мєнт - будить мене, я ще й заснути не встиг - він показав на те, що я лишив на сусідньому стільці куртку "без присмотра". В залі очікування я і мєнт. Хто може вкрасти куртку? відгадайте загадку. Я взяв її на руки і спробував ще раз - він знов мене збудив - побачив, що шнурок від мобільного висить піді мною і сказав, що я телефон кинув, але телефон був у мене в кишені. Вобщім - дуже такий, людяний, абєспакоєний мєнт.
А тоді був політ.. Я читав і знову хотів заснути.. не виходило - і я читав далі, жував, так захотілось раптово їсти, що довелося замовити "сухарікі", бо крім сухаріків і чіпсів у лоукостах не дають, на канапку в мене не вистачило кешу... я ще не підозрював, які в мене виникнуть з цим проблеми в москві, коли
частина 1 - http://logvynenko.livejournal.com/351154.html
частина 2 - http://logvynenko.livejournal.com/351862.html
частина 3 - http://logvynenko.livejournal.com/353052.html
лишилось найцікавіше - Москва-Київ :)