Зброя повільного геноциду
Вже не перше покоління молоді використовує пам'ятник Григорію Сковороді, як місце для зустрічі та спілкування. Щовечора підніжжя цього пам'ятника всіяне гомінкими компаніями, які розмовляють між собою, п'ють пиво чи слухають старі хіти російського року від вуличних музикантів. І все ніби добре, якби не маленька деталь - молодь просиджує на холодному камені підніжжя Сковороди, піддаючи ризику свої репродуктивні системи. А це означає, що демографічний стан України під загрозою.
Виходів може бути кілька:
- штрафувати тих, хто сидить на холодному камінні;
- всіяти підніжжя пам'ятника шипами, аби таке сидіння було можливим лише для йогів;
- встановити на цьому підніжжі дерев'яні сидіння.
Розглянемо всі варіанти. Штрафування - річ хороша, це дозволяє залучити кошти в бюджет. При правильній податковій системі ці гроші підуть до місцевого бюджету і дозволять втілити те, що хоче безпосередньо громада. Наприклад, на гроші зі штрафів можна ошипувати підніжжя Сковороди. Так ми вбиваємо двох зайців, тобто розглядаємо аж два варіанти вирішення проблеми.
Третій варіант передбачає, що неформальна та цивільна молодь все-таки сидітиме під Сковородою, але вже не піддаватиме загрозі демографічний розвиток України.
Сидіння можуть бути не по всьому периметру пам'ятника, лише обабіч та ззаду. Вони можуть бути пофарбованими в темний колір, щоб не надто виділятися.
Взагалі, в цьому місці варто збільшити кількість лавочок. Прибрати частину парканчиків, що огороджують газони, і поставити замість них красиві лавочки з не менш красивими урнами. Стане набагато затишніше.
А, іще - Контрактова має стати пішохідною.