Швейцарське комбо
Мені дуже подобається Швейцарія. В рейтингу моїх найулюбленіших країн вона ділить місце зі Штатами.
Останнім часом дійшов до висновку, що надаю перевагу саме швейцарській військовій системі. Нагадаю, що в цій країні міліційна армія. Інакше кажучи, вона ґрунтується ополченні. Кожен швейцарець має щороку приділяти кілька тижнів на військову підготовку. Для невеликої нейтральної країни це не понти, а умова виживання. Думаю, подібна система актуальна і для нас, бо якщо не подбаєш про свою оборону, ніхто не зробить цього за тебе. То ж, у номінації «Військо» Швейцарія обганяє США в рейтингу моїх симпатій.
Як такий собі побічний ефект міліційної системи, в цій альпійській країні дуже популярні тири. Кажуть, що є така приказка: «Перш, ніж побудувати село, швейцарці споруджують тир, потім банк, вже потім - церкву». Власне, про тири я й хочу сьогодні поговорити. І трохи про церкви.
Коли практично все населення країни вміє влучно стріляти, це вже про щось говорить. Авжеж, сила армії полягає не лише у хороших стрільцях, але і цей елемент дуже важливий.
Підняти тему тирів я вирішив через здавалося б ліву річ - бомбосховища. В наш час, коли жалкуєш, що не служив у армії, тема цивільної самооборони стає актуальною. Нудний шкільний курс зробив усе можливе для негативного закріплення на цій сфері, але життя примушує задуматись над тими речами, про які ніколи не згадуєш.
Швейцарське комбо
В уже згаданій Швейцарії бомбосховища так само популярні, як і тири. Був навіть припис будувати будинки з обов’язковим сховищем. Зараз вони використовуються, як погреби, а в деяких влаштовують готелі «нуль зірок». Про оптимальне використання цих площ за відсутності надзвичайних ситуацій думав і я.
В разі чого, кожен має отримати можливість пережити якусь катастрофу. Тому бомбосховищ має бути достатньо. Але це досить відчутні витрати.
Зараз деякі бомбосховища використовуються в мирний час для непризначених проектувальниками функцій. Якісь здаються для проведення заходів, в одному відбувається виставка, а в кількох влаштовані тири.
Саме останнє використання мене дуже зацікавило. Як ви уже здогадались. Це ж швейцарське комбо! Бомбосховище і тир. Просто символ демократичного мілітаризму, симфонія військової підготовки та цивільної оборони, взірець оптимізації.
У мирний час свідомі громадяни відточують свою стрілецьку майстерність, а у разі надзвичайного стану рятують тут свої життя. Мішені складаються у скрині, а в приміщенні монтуються полиці та ліжка.
Чим добрий тир, так це необхідністю в порожньому просторі - лінії вогню. Це значить, що купа площі не пропадатиме.
Стіни тиру-бомбосховища, певно, тре оббити матеріалами, що поглинають шум. Наприклад, радянськими килимами. Найвправніші стрілки фотографуватимуться зі зброєю на фоні стін тирів-бомбосховищ.
Тири можуть субсидуватись державою шляхом видачі безкоштовних купонів на стрільбу найвправнішим ополченцям та воякам.
Можливо, у бомбосховищах можна зберігати і зброю. Почалась війна - зброю роздали воякам, а на її місце перемістили цивільних. Але це вийде склад зброї, про розташування якого всі знають. Або бомбосховище, про яке ніхто не здогадується.
Коротше - дайош оптимізацію та підкованих на випадок НП громадян!
Назад у катакомби!
Я обіцяв згадати церкви і я це зроблю! Як ви вже здогадались, я пропоную надавати приміщення бомбосховищ і релігійним організаціям (їх я тут періодично називатиму церквами). Будь-яким. Думаю, критерієм буде наявність у певному радіусі від цього бомбосховища прихильників цієї організації.
Нащо церквам лізти під землю? При ринкових відносинах у сфері релігійної нерухомості це буде досить привабливий варіант у плані економії.
Певно, релігійна організація оплачуватиме лише утримування самого бомбосховища - вентиляційного обладнання, генераторів тощо.
Плюс, за цю суміжну діяльність можна платити невелику зарплатню працівникам церкви, що утримує сховище. Це знизить фінансове навантаження на прихожан. Або ні.
Періодично інспектор цивільної оборони перевірятиме, наскільки сумлінно доглядають за бомбосховищем.
Релігійні організації облаштують приміщення сховища своїми ритуальними речима, а у разі НП складуть їх у шафу чи скриню. Лави, на яких сиділи прихожани, перемонтують в полички для спання.
Всі установи, що перебувають в бомбосховищах, мають за лічений час облаштувати його для прихистку. В тому числі й церкви.
Церква у бомбосховищі - це круто і символічно. Якщо я створю свою церкву, вона обов'язково буде в бомбосховищі. Та що там - це вже хороший привід створити свою церкву!
До завершення теми
Взагалі, я думаю, що кожен мешканець громади має вносити свою лепту в утримання бомбосховища. Хоча б раз на рік. Якщо є така діяльність, яку можна довірити цивілам. Якщо є, це буде дуже справедливо й педагогічно - ти робиш внесок у функціонування сховища, яке тебе прихистить у разі чого.
Останнім часом дійшов до висновку, що надаю перевагу саме швейцарській військовій системі. Нагадаю, що в цій країні міліційна армія. Інакше кажучи, вона ґрунтується ополченні. Кожен швейцарець має щороку приділяти кілька тижнів на військову підготовку. Для невеликої нейтральної країни це не понти, а умова виживання. Думаю, подібна система актуальна і для нас, бо якщо не подбаєш про свою оборону, ніхто не зробить цього за тебе. То ж, у номінації «Військо» Швейцарія обганяє США в рейтингу моїх симпатій.
Як такий собі побічний ефект міліційної системи, в цій альпійській країні дуже популярні тири. Кажуть, що є така приказка: «Перш, ніж побудувати село, швейцарці споруджують тир, потім банк, вже потім - церкву». Власне, про тири я й хочу сьогодні поговорити. І трохи про церкви.
Коли практично все населення країни вміє влучно стріляти, це вже про щось говорить. Авжеж, сила армії полягає не лише у хороших стрільцях, але і цей елемент дуже важливий.
Підняти тему тирів я вирішив через здавалося б ліву річ - бомбосховища. В наш час, коли жалкуєш, що не служив у армії, тема цивільної самооборони стає актуальною. Нудний шкільний курс зробив усе можливе для негативного закріплення на цій сфері, але життя примушує задуматись над тими речами, про які ніколи не згадуєш.
Швейцарське комбо
В уже згаданій Швейцарії бомбосховища так само популярні, як і тири. Був навіть припис будувати будинки з обов’язковим сховищем. Зараз вони використовуються, як погреби, а в деяких влаштовують готелі «нуль зірок». Про оптимальне використання цих площ за відсутності надзвичайних ситуацій думав і я.
В разі чого, кожен має отримати можливість пережити якусь катастрофу. Тому бомбосховищ має бути достатньо. Але це досить відчутні витрати.
Зараз деякі бомбосховища використовуються в мирний час для непризначених проектувальниками функцій. Якісь здаються для проведення заходів, в одному відбувається виставка, а в кількох влаштовані тири.
Саме останнє використання мене дуже зацікавило. Як ви уже здогадались. Це ж швейцарське комбо! Бомбосховище і тир. Просто символ демократичного мілітаризму, симфонія військової підготовки та цивільної оборони, взірець оптимізації.
У мирний час свідомі громадяни відточують свою стрілецьку майстерність, а у разі надзвичайного стану рятують тут свої життя. Мішені складаються у скрині, а в приміщенні монтуються полиці та ліжка.
Чим добрий тир, так це необхідністю в порожньому просторі - лінії вогню. Це значить, що купа площі не пропадатиме.
Стіни тиру-бомбосховища, певно, тре оббити матеріалами, що поглинають шум. Наприклад, радянськими килимами. Найвправніші стрілки фотографуватимуться зі зброєю на фоні стін тирів-бомбосховищ.
Тири можуть субсидуватись державою шляхом видачі безкоштовних купонів на стрільбу найвправнішим ополченцям та воякам.
Можливо, у бомбосховищах можна зберігати і зброю. Почалась війна - зброю роздали воякам, а на її місце перемістили цивільних. Але це вийде склад зброї, про розташування якого всі знають. Або бомбосховище, про яке ніхто не здогадується.
Коротше - дайош оптимізацію та підкованих на випадок НП громадян!
Назад у катакомби!
Я обіцяв згадати церкви і я це зроблю! Як ви вже здогадались, я пропоную надавати приміщення бомбосховищ і релігійним організаціям (їх я тут періодично називатиму церквами). Будь-яким. Думаю, критерієм буде наявність у певному радіусі від цього бомбосховища прихильників цієї організації.
Нащо церквам лізти під землю? При ринкових відносинах у сфері релігійної нерухомості це буде досить привабливий варіант у плані економії.
Певно, релігійна організація оплачуватиме лише утримування самого бомбосховища - вентиляційного обладнання, генераторів тощо.
Плюс, за цю суміжну діяльність можна платити невелику зарплатню працівникам церкви, що утримує сховище. Це знизить фінансове навантаження на прихожан. Або ні.
Періодично інспектор цивільної оборони перевірятиме, наскільки сумлінно доглядають за бомбосховищем.
Релігійні організації облаштують приміщення сховища своїми ритуальними речима, а у разі НП складуть їх у шафу чи скриню. Лави, на яких сиділи прихожани, перемонтують в полички для спання.
Всі установи, що перебувають в бомбосховищах, мають за лічений час облаштувати його для прихистку. В тому числі й церкви.
Церква у бомбосховищі - це круто і символічно. Якщо я створю свою церкву, вона обов'язково буде в бомбосховищі. Та що там - це вже хороший привід створити свою церкву!
До завершення теми
Взагалі, я думаю, що кожен мешканець громади має вносити свою лепту в утримання бомбосховища. Хоча б раз на рік. Якщо є така діяльність, яку можна довірити цивілам. Якщо є, це буде дуже справедливо й педагогічно - ти робиш внесок у функціонування сховища, яке тебе прихистить у разі чого.