А насправді життя триває.
Час, напевно, найвищий суддя.. Він забирає з собою купу усього зайвого й не дуже.. В тенетах минулого заплутались й залишились веселі й не дуже дні Вертепу; перше знайомство й кохання з першого погляду зі славним містом Івано-Франківськом; мобільний (втім, то була скоріш плата за чудовий подарунок моєї персональної Снігуроньки та знайомство з яскравими, непересічними, й не менш чудовними особистостями, за що щиро вдячна 2
nastuska_nehaj ) ; кусючий собацюра біля сонячного годинника (лікареньки, моргу й бібліотеки Антоновичів - кому яке визначення ближче), від стану здоров"я якого на момент укушення залежить питання мого подальшого перебування на Землі взагалі й безпосередньо "на крилах Вітрила" (за словами численних лякальщиків)... Це вже сумніше.
А попереду... попереду 10 днів спостереження за зграєю собак (бо мну не бачила хто саме кусав), перспектива викладення звітів з вертепу й фотовиставки на Ю-Тьюб, а також ще одна інет-хвороба, на яку мене вже давно намагались підсадити. І тим добрим людям таки вдалось.
Радійте. сметні! Боже сяйво
Зійшло на Землю від зорі!
Отож ходімо й привітаймо...
Ех... мну тепер також ВКонтакті.
Тож... "Життя триває.." (с)
З.І. "Фотки наближаються" :)