Я так люблю свої радикальності. Раз на півроку я стабільно псую собі ранки і настрої. Потім протягом тижня (може зараз навчусь за кілька днів, або й годин) я виймаю себе з цієї багнюки почуттів та обставин за волосся, як робив мій улюблений барон Мюнхгаузен. Ще один стрибок на безоднею полум'я - і скоро все закінчиться, щоб відкрити Дорогу новому.