Ходили вчора на Трікі. Познайомились із ним випадково. Просто він вийшов покурити біля залу, а ми з мамою прийшли пораніше - подивитись територію зали в перервах між перформансами. Ніколи не було в мене бажання якось бігати за зірками чи співаками, навіть у підлітковому віці. А тут він просто під руку попався. Підійшли, познайомилися, трохи поговорили, сказали йому пару приємних слів - що слухали ще більше 10 років тому і таке. Людина має надзвичайно добру та спокійну харизму, енергетикою це й не назвеш. Його привітність і спокій у житті - повна протилежність музиці й образові. Все так просто, наче ми знайомі з дитинства.
Це вже потім, через 4 години він розірвав зал, ввів у транс, знову розірвав і кинув на остаточне добивання своїй вокалістці. Вона, до речі, набагато крутіша за нього, але публіка все одно бісилася від його пари фраз, а не її чистого потужно-пробираючого наскрізь вокалу. Се ля ві, не вона ж створила стиль.
З мамою класно ходити на концерти. Часто любить той же музон, що і я, і навіть співпадаємо в новинках, не змовляючись. Вже й не згадаю, на скількох концертах побували разом, лише за останній час це - Гогольборделло (той, правильний концерт, у Львові), Пушной, Chemical Brothers, ВВ.