Фелікс Австрія - аудіокнига
Оце інколи читаю сучукрліт. Нещодавно зрозуміла, що жодної аудіокниги українською не слухала - треба це було виправити. Було цікаво, як воно пійде. Підказали мені "Фелікс Австрію" Софії Андрухович. Чому б ні - стала слухати.
Як же це влучніше сказати українською - ОМГ? Це було неймовірно. Дах зірвало вщент. Ця аудіокнига - просто шедевр. По-перше, голос Соні Сотник. Знаєте ранкове шоу "Камтугеза" на Радіо Рокс, яке ведуть Соня Сотник і Сергій Кузін? Так от, якщо хтось десь пригнічує українську мову за допомогою російської - так це отой Кузін на Радіо Рокс. Він як ілюстрація до розвідки "чоловіче і жіноче мовлення" (такі досліждення стверджують, що саме чоловіки, а не жінки говорять більше, гучніше, і перебивають жінок постійно). Хочеться послухати Соніну гарну українську мову чи її думки, але Кузін просто вербально відхтовхує її від мікрофона і несе якусь суцільну маячню. Залишається Соні хихотіти над його тупими жартами. Але ж в цій аудіокнизі, де, на щастя, ніякого Кузіна немає, вона розквітає. Її мова, її акторський талант, її музикальність роблять текст живим, із власним диханням, з коливаннями настрою... І це лише половина магії книги.
Друга половина - це її музикальне оформлення. Доводилося слухати аудіокниги, де актори співали, якщо у тексті траплялася пісня, чи інколи додавався якійсь музикальний супровід. Але такого, як у "Феліксі", я ще не зустрічала. Зробив це оформлення Євдоким Решетько: підібрав класичну музику (Гайдн, Шопен, Лисенко) та імпровізації сучасних виконавців, створивши щось на кшталт саундтреку до фільму - там є і основна тема, і варіації, і деякі звукові ефекти, як от дощ, гомін натовпу чи бій годинника. Все це разом справляє таке враження (принаймні на чутливу до звуків мене), що в певні моменти накриває справжнісінький транс. Звісно, допомогало ще те, що я слухала її на березі моря і була готова до небуденних вражень, але ж... ОМГ.
Звісно, тут складно не задуматися над питанням мультимодальності. Наскільки взагалі таке оформлення книги впливає на враження від тексту і чи я прочитала "Фелікс Австрію" Андрухович чи Андрухович-Сотник-Решетько? Чи є звукова версія книги його інтепретацією? Якщо так, то що саме додав до змісту цей саундтрек? Бачу в цих питаннях потенціал для, щонайменше, студентської курсової, але, на жаль, я керувати роботами з сучукрліту не можу. А серед англомовних аудіокнижок я не зустрічала подібного ніколи.
І виникла нова мрія про літературну подорож - до Івано-Франківська, де відбуваються події книги. Стільки разів там була - але ж тільки на вокзалі, звідки одразу на автобус і до Карпат. На щастя, здійснити цю мрію зовсім не складно - авжеж, не Дублін з Джойсом. Отже, слухатиму цей шедевр ще раз - на вулицях міста, що колись називалося Станіслав.
Як же це влучніше сказати українською - ОМГ? Це було неймовірно. Дах зірвало вщент. Ця аудіокнига - просто шедевр. По-перше, голос Соні Сотник. Знаєте ранкове шоу "Камтугеза" на Радіо Рокс, яке ведуть Соня Сотник і Сергій Кузін? Так от, якщо хтось десь пригнічує українську мову за допомогою російської - так це отой Кузін на Радіо Рокс. Він як ілюстрація до розвідки "чоловіче і жіноче мовлення" (такі досліждення стверджують, що саме чоловіки, а не жінки говорять більше, гучніше, і перебивають жінок постійно). Хочеться послухати Соніну гарну українську мову чи її думки, але Кузін просто вербально відхтовхує її від мікрофона і несе якусь суцільну маячню. Залишається Соні хихотіти над його тупими жартами. Але ж в цій аудіокнизі, де, на щастя, ніякого Кузіна немає, вона розквітає. Її мова, її акторський талант, її музикальність роблять текст живим, із власним диханням, з коливаннями настрою... І це лише половина магії книги.
Друга половина - це її музикальне оформлення. Доводилося слухати аудіокниги, де актори співали, якщо у тексті траплялася пісня, чи інколи додавався якійсь музикальний супровід. Але такого, як у "Феліксі", я ще не зустрічала. Зробив це оформлення Євдоким Решетько: підібрав класичну музику (Гайдн, Шопен, Лисенко) та імпровізації сучасних виконавців, створивши щось на кшталт саундтреку до фільму - там є і основна тема, і варіації, і деякі звукові ефекти, як от дощ, гомін натовпу чи бій годинника. Все це разом справляє таке враження (принаймні на чутливу до звуків мене), що в певні моменти накриває справжнісінький транс. Звісно, допомогало ще те, що я слухала її на березі моря і була готова до небуденних вражень, але ж... ОМГ.
Звісно, тут складно не задуматися над питанням мультимодальності. Наскільки взагалі таке оформлення книги впливає на враження від тексту і чи я прочитала "Фелікс Австрію" Андрухович чи Андрухович-Сотник-Решетько? Чи є звукова версія книги його інтепретацією? Якщо так, то що саме додав до змісту цей саундтрек? Бачу в цих питаннях потенціал для, щонайменше, студентської курсової, але, на жаль, я керувати роботами з сучукрліту не можу. А серед англомовних аудіокнижок я не зустрічала подібного ніколи.
І виникла нова мрія про літературну подорож - до Івано-Франківська, де відбуваються події книги. Стільки разів там була - але ж тільки на вокзалі, звідки одразу на автобус і до Карпат. На щастя, здійснити цю мрію зовсім не складно - авжеж, не Дублін з Джойсом. Отже, слухатиму цей шедевр ще раз - на вулицях міста, що колись називалося Станіслав.