Ангіна
Перехворіла ангіною. Хвороба була дуже сильна (судячи з тривалості лихоманки), але за три дні пройшла. З одною таблеткою копацилу (щоб вперше зняти високу температуру, щоб молоко не перегоріло) і 10 літрів чаю з лимоном і імбирем.
Захворіла я в суботу 9 січня за 2 год в машині, по дорозі з Трускавця в Тернопіль. В Бережанах я вже була готова :(. Але мусіла триматись, бо їхали відвідувати найстаршого з Кондратиків - Василевого вуйка. Муж хотів показати йому наймолодшого з Кондратиків.
Потім ми поїхали у Львів, де в моєї мами мали подивитись Данусин вертеп. Але ми не встигли. Зате побачились з братом і його сім'єю. Специфічна була зустріч :). Мама не побачила моєї лихоманки і того, що мене реально трусить. Я не хотіла говорити, щоб не було що я інфікую інших. І мама не помітила мого стану...
Брат вирішив, що ми маємо залишитись в мами на ніч (бо він уступив нам місце) і переконував мене, маму і Оксану, що дорога вже небезпечна (бо вчора ввечері було слизько). Маму і Оксану переконав настільки, що виник серйозний емоційний конфлікт...
Але муж вирішив їхати, бо бачив мій стан і розумів, що мені "зручніше хворіти" вдома. Він дуже мудрий. І я йому довірилась. Вдома я срравді розслабилась, нарешті зігрілась і мала півтори доби "качельки" станів лихоманки - я жила наче в сауні, постійно мокра...
А муж взяв усіх дітей, включаючи найменшого, на себе. Богуслава приносив лише годувати, навіть спав з ним в дитячій. Його вистачило на два дні... Сьогодні вже трудно... Тому я і намагаюся пояснити мужу, що його діяльність має бути назовні з нечастими подвигами вдома, а моя - в більшості вдома з виїздами інколи (я навіть консультую в більшості вдома, часто по скайпу чи телефону) . Але дякую Богу і мужу за цей досвід і допомогу в його прожитті!