Нове «кріпацтво» для студентів.
Моя стаття, опублікована в факультетській газеті)
53 стаття Конституції України говорить, що «Держава забезпечує доступність [...] вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах». Тобто здобуття вищої освіті в державному виші, як то КПІ, є безкоштовною.
Низка депутатів та сам Міністр освіти готують внесення змін до статті 61 Закону «Про освіту» та статей 56 і 64 Закону «Про вищу освіту». Нова редакція передбачатиме обов`язкові трирічні «відпрацювання» студентів державної форми навчання за направленням або відшкодування вартості всього терміну навчання. Вартість навчання для «контрактників» можна буде змінювати щороку. Ці пункти суперечать нормам Кодексу законів про працю, Закону «Про зайнятість населення», міжнародним пактам про права людини та Конвенції Міжнародної організації праці № 105 «Про скасування примусової праці». Негативні наслідки таких змін очевидні.
Низка студентських та громадських організацій вже підписала звернення до Міністра науки і освіти, президента, уряду, депутатів, громадян України та громадян інших країн-учасниць «Болонського процесу». Вони вимагають скасуванти примусове «відпрацювання», встановлювати плату за навчання у ВНЗ відповідно до практики, що діє у більшості інших європейських країн, та посилити вплив органів студентського самоврядування на рішення адміністрації університетів, збільшити фінансування освіти та підняти стипендії щонайменше до рівня прожиткового мінімуму. Студентські та громадські організації обіцяють розгорнути широку кампанію протесту проти недемократичних змін до цих законів.
І справа тут не в тому, що протвники цих змін не хочуть підіймати виробництво та інфраструктуру в регіонах, направляючи туди молодих фахівців. Просто провадити такі дії, як і будь-які інші іноваційні, варто позитивно, а не негативно, наприклад, надавши молодим спеціалістам, що працють в селах пільbг. «Закріпачення» студента тут не віхид, адже не зацікавлений у роботі працвник не буде продуктивно виконувати свої обов’язки. Крім того нова редакція закону передбачає повернення повної вартості навчання у випадку, коли роботодавець, до якого було направлено випускника вишу, не задоволений результатами 3-річної праці.
Щодо змін, які стосуються «контрактників», то тут коментарі зайві. У деяких, переважно приватних, вишах практика дострокового розірвання угоди діє, але це відбувається з явним та неявним тиском з боку адміністрації на студентів, тобто незаконно. У випадку ж прийняття антимолодіжних змін це стане законнbv і притягти винних до відповідальності не буде можливості.
Наступ на прва молоді - це тільки одни з векторів послідовного наступу на права найманих працівників. У разі прийняття нового Кодексу законів про працю, що значно скорочує права трудівників, студенту та випускнику універстету буде вкрай важко влаштуватися на офіційну роботу, а звільнення його не буде важкої процедурою. Також до цього можно додати антинародні реформи у сфері житлово-комунального господарства і пенсійні. Тільки сильний соціальний громадський рух, не підпорядкований жодним політичним силам, важливою частиною якого є студентський, може протидіяти цьому і захищати права простих громадян. У цьому році весь світ святкує 40-ву річницю травневої студентської революції у Франції, яка змінила обличчя сучасної Європи, така дата наштовхує навідповідні розмуми.
Більше про студентські та не тільки проблеми та про анонси майбутніх акцій можна прочитати на сайті samozahist.org.ua
53 стаття Конституції України говорить, що «Держава забезпечує доступність [...] вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах». Тобто здобуття вищої освіті в державному виші, як то КПІ, є безкоштовною.
Низка депутатів та сам Міністр освіти готують внесення змін до статті 61 Закону «Про освіту» та статей 56 і 64 Закону «Про вищу освіту». Нова редакція передбачатиме обов`язкові трирічні «відпрацювання» студентів державної форми навчання за направленням або відшкодування вартості всього терміну навчання. Вартість навчання для «контрактників» можна буде змінювати щороку. Ці пункти суперечать нормам Кодексу законів про працю, Закону «Про зайнятість населення», міжнародним пактам про права людини та Конвенції Міжнародної організації праці № 105 «Про скасування примусової праці». Негативні наслідки таких змін очевидні.
Низка студентських та громадських організацій вже підписала звернення до Міністра науки і освіти, президента, уряду, депутатів, громадян України та громадян інших країн-учасниць «Болонського процесу». Вони вимагають скасуванти примусове «відпрацювання», встановлювати плату за навчання у ВНЗ відповідно до практики, що діє у більшості інших європейських країн, та посилити вплив органів студентського самоврядування на рішення адміністрації університетів, збільшити фінансування освіти та підняти стипендії щонайменше до рівня прожиткового мінімуму. Студентські та громадські організації обіцяють розгорнути широку кампанію протесту проти недемократичних змін до цих законів.
І справа тут не в тому, що протвники цих змін не хочуть підіймати виробництво та інфраструктуру в регіонах, направляючи туди молодих фахівців. Просто провадити такі дії, як і будь-які інші іноваційні, варто позитивно, а не негативно, наприклад, надавши молодим спеціалістам, що працють в селах пільbг. «Закріпачення» студента тут не віхид, адже не зацікавлений у роботі працвник не буде продуктивно виконувати свої обов’язки. Крім того нова редакція закону передбачає повернення повної вартості навчання у випадку, коли роботодавець, до якого було направлено випускника вишу, не задоволений результатами 3-річної праці.
Щодо змін, які стосуються «контрактників», то тут коментарі зайві. У деяких, переважно приватних, вишах практика дострокового розірвання угоди діє, але це відбувається з явним та неявним тиском з боку адміністрації на студентів, тобто незаконно. У випадку ж прийняття антимолодіжних змін це стане законнbv і притягти винних до відповідальності не буде можливості.
Наступ на прва молоді - це тільки одни з векторів послідовного наступу на права найманих працівників. У разі прийняття нового Кодексу законів про працю, що значно скорочує права трудівників, студенту та випускнику універстету буде вкрай важко влаштуватися на офіційну роботу, а звільнення його не буде важкої процедурою. Також до цього можно додати антинародні реформи у сфері житлово-комунального господарства і пенсійні. Тільки сильний соціальний громадський рух, не підпорядкований жодним політичним силам, важливою частиною якого є студентський, може протидіяти цьому і захищати права простих громадян. У цьому році весь світ святкує 40-ву річницю травневої студентської революції у Франції, яка змінила обличчя сучасної Європи, така дата наштовхує навідповідні розмуми.
Більше про студентські та не тільки проблеми та про анонси майбутніх акцій можна прочитати на сайті samozahist.org.ua