Гастарбейтер
Такий пост я хотіла написати ще з лютого місяця, але все руки не доходили. Тому він складатиметься з уривків різних місяців мого перебування в бундесланді. Багато з чим дехто тут не погодиться ( :-D ), це мої абсолютно особисті враження, досвід і висновки.
Найперше хочу розказати про нацизм, з яким досі (на жаль, проте не безпідставно) пов"язують Німеччину.
Це я сфоткала в метро минулого місяця. Хоча вголос про нацизм тут згадують дуже обережно. Всі тут дуже політ-коректні і національно-терпимі - на перший погляд. Деякі німці плачуться, що їм заборонено гордитись досягненнями своєї держави в будь-якій галузі, бо це буде трактуватись як прояв нацизму, - їх реально цього в школі вчать. Що, зрештою, ніяк не заваджає їм практикувати свою "вищорасовість" в повсякденному житті.Варто глянути на вираз обличчя німецької бабульки (яка цілком можливо ще Гітлера бачила), біля якої розмовляють на НЕ європейській мові. оце і є істине лице німця, без маски доброго виховання. Мені зрештою пощастило, що на роботі в мене цілком адекватні люди, зате я стикалась з таким ставленням на інших рівнях. Можливо це прояв німецької провінційності, а можливо це в декого в крові просто))))
Окрема тема - німецька бюрократія. Кажуть, що в Україні бюрократія. Ні, у нас просто бардак, а в Німеччині мільйони законів, статей, пунктів і параграфів, в яких навіть самим німцям розібратися важко. Хоча до німецьких законів, до їхньої кількості і різноманіття звикається загалом швидше, ніж до українського беззаконня наприклад. Інша справа. якщо ти цих законів не знаєш (чи не здогадуєшся про їхню наявність), то тебе скоріш за все намахають. Не навмисно звичайно, але на користь Бундесланду (особливо коли йдеться про фінанси). Це те, що знаю з особистого досвіду, коли довелось вникати в папери. Якось я мусила одній теті довести, що вона помиляється згідно закону своєї ж таки держави. То вона так образилась на мене, що аж перестала зі мною гооврити.
Про легендарну німецьку скупість ощадливіть. Ну зараз ситуація трохи змінюється. Рівень економії залежить від рівня доходів звісно, але також і від віку і тієї ж провінційності. Я ще не зрозуміла, звідки ця риса - чи це щось старе з ментальності, чи дійсно через те, що вода, газ і теде тут справді коштують дорого. Взагалі німці плачуть, що в них низькі зарплати, високі податки, високий поріг пенсійного віку.
Середньостатистичні бюргери не мають смаку до життя, як в прямому так і в переносному значенні. Про смаки звісно не сперечаються, але їдять вони ну справді огидні страви (звідси викревлюємо Баварію звісно :))). При цьому вони щиро дивуються, коли ти їж щось зовсім інше. Особливо видно в громадській їдальні, хто німець, а хто ні. Ми вичисляли по складу в тарілках)))
Будинки їхні порівняно з нашими чвураками - аскетичні келії. Вони звісно начинені різною технікою, але дизайнер інтер"єру там і поблизу "не валявся"))
Зі стилем одягу ситуація трохи краща. Десь так на око приблизно третина жінок і половина чоловіків вдягаються таки візуально привабливо. Так-так, я не сплутала співвідношення - німецькі чоловіки за собою слідкуюють більше, ніж жінки, я б сказала. У нас поширена інша комбінація - розфуфируна краля на підборах + небритий пацанчєг з цигаркою в зубах в спортивному. Тут частіше можна побачити навпаки. Мені пояснювали, що це пов"язано з жіночою емансипацією, що німецькі жінки таким чином зрівнюють себе з чоловіками. Як на мене досить дивний спосіб зрівнювання. В будьякому випадку німецькі жінки в більшості - страшні потвори, і не так візуально, як внутрішньо.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Взагалі сприймати й поважати треба всі народи, і я як вселенська доброта люблю все людство (ггггггггг). Проте я зараз дуже схиляюсь до того, щоб зробити для німців в цьому вийняток ;)
Найперше хочу розказати про нацизм, з яким досі (на жаль, проте не безпідставно) пов"язують Німеччину.
Це я сфоткала в метро минулого місяця. Хоча вголос про нацизм тут згадують дуже обережно. Всі тут дуже політ-коректні і національно-терпимі - на перший погляд. Деякі німці плачуться, що їм заборонено гордитись досягненнями своєї держави в будь-якій галузі, бо це буде трактуватись як прояв нацизму, - їх реально цього в школі вчать. Що, зрештою, ніяк не заваджає їм практикувати свою "вищорасовість" в повсякденному житті.Варто глянути на вираз обличчя німецької бабульки (яка цілком можливо ще Гітлера бачила), біля якої розмовляють на НЕ європейській мові. оце і є істине лице німця, без маски доброго виховання. Мені зрештою пощастило, що на роботі в мене цілком адекватні люди, зате я стикалась з таким ставленням на інших рівнях. Можливо це прояв німецької провінційності, а можливо це в декого в крові просто))))
Окрема тема - німецька бюрократія. Кажуть, що в Україні бюрократія. Ні, у нас просто бардак, а в Німеччині мільйони законів, статей, пунктів і параграфів, в яких навіть самим німцям розібратися важко. Хоча до німецьких законів, до їхньої кількості і різноманіття звикається загалом швидше, ніж до українського беззаконня наприклад. Інша справа. якщо ти цих законів не знаєш (чи не здогадуєшся про їхню наявність), то тебе скоріш за все намахають. Не навмисно звичайно, але на користь Бундесланду (особливо коли йдеться про фінанси). Це те, що знаю з особистого досвіду, коли довелось вникати в папери. Якось я мусила одній теті довести, що вона помиляється згідно закону своєї ж таки держави. То вона так образилась на мене, що аж перестала зі мною гооврити.
Про легендарну німецьку скупість ощадливіть. Ну зараз ситуація трохи змінюється. Рівень економії залежить від рівня доходів звісно, але також і від віку і тієї ж провінційності. Я ще не зрозуміла, звідки ця риса - чи це щось старе з ментальності, чи дійсно через те, що вода, газ і теде тут справді коштують дорого. Взагалі німці плачуть, що в них низькі зарплати, високі податки, високий поріг пенсійного віку.
Середньостатистичні бюргери не мають смаку до життя, як в прямому так і в переносному значенні. Про смаки звісно не сперечаються, але їдять вони ну справді огидні страви (звідси викревлюємо Баварію звісно :))). При цьому вони щиро дивуються, коли ти їж щось зовсім інше. Особливо видно в громадській їдальні, хто німець, а хто ні. Ми вичисляли по складу в тарілках)))
Будинки їхні порівняно з нашими чвураками - аскетичні келії. Вони звісно начинені різною технікою, але дизайнер інтер"єру там і поблизу "не валявся"))
Зі стилем одягу ситуація трохи краща. Десь так на око приблизно третина жінок і половина чоловіків вдягаються таки візуально привабливо. Так-так, я не сплутала співвідношення - німецькі чоловіки за собою слідкуюють більше, ніж жінки, я б сказала. У нас поширена інша комбінація - розфуфируна краля на підборах + небритий пацанчєг з цигаркою в зубах в спортивному. Тут частіше можна побачити навпаки. Мені пояснювали, що це пов"язано з жіночою емансипацією, що німецькі жінки таким чином зрівнюють себе з чоловіками. Як на мене досить дивний спосіб зрівнювання. В будьякому випадку німецькі жінки в більшості - страшні потвори, і не так візуально, як внутрішньо.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Взагалі сприймати й поважати треба всі народи, і я як вселенська доброта люблю все людство (ггггггггг). Проте я зараз дуже схиляюсь до того, щоб зробити для німців в цьому вийняток ;)