Dec 11, 2009 17:19
В якомусь із трамваїв такий трафунок стався,
Докладно так тепер вже й не згадаю:
Десь на Личаківській в рогатий
Зайшов хлопчина бравуватий.
Високий, статний, за плечима - ранець…
Їх гордо в США зовуть: афроамериканець.
Ми злого ніц не бачим в тому
І нарікаєм неграми - так по-простому.
І люду в тім трамваї так набилось,
Гармидеру і шуму наробилось
Кондукторка вже горло розриває:
«Передавати за проїзд не забуваєм!»
Аж раптом на якійсь з зупинок,
Чи то на Митній, чи на площі Ринок
З рушницями, набитими набоїв,
Бандерівці заходять в одностроях.
« Котра година?» - хтось із них питає.
Мовчок! Трамвай, знай, їде так, що хилитає…
«Хто час підкаже?» - голосно промовив,
З-під лоба глянув і насупив брови!
Зриваючись із місця, як школярик,
«Та, прошу пана, то за п»ять десята» -
на дзиґарі дививсь афроамериканець.
Бандерівець на те все гречно уклонився
«Ет, синку, вдячний, що не полінився!
Та міг би вже так й не старатись
Що не москаль - я бачу.
Мож не хвилюватись!
зі старого,
повстанський гумор і сатира,
вірші,
життя