Світ в чорно-рожевих тонах
EMOtional kid. Хто вони такі? Звідки вони прийшли і чи на довго затримаються в нас. А чи взагалі існують справжні «Емо-кіди» в Івано-Франківську, чи це все примхи сучасної моди? Хто ж такі ці підлітки? Чим вони відрізняються від інших неформальних субкультур? Якщо дотримуватись ресурсів «Вікіпідії» то: «Емо (скорочення від «емоційний») - стиль музики, що виник в середині 80-х років із хардкору. За час існування сильно змінився і урізноманітнився, розділившись в свою чергу на піджанри. Характерними ознаками ЕМО стилю є надривний вокал з діапазоном від крику до плачу і стогону. В залежності від напрямку, музика може бути мелодійною і повільною з вклиненням жорстких гітарних рифів або жорсткою і динамічною, аж до «стіни шуму». У творчості підіймаються питання, що відрізняються від звичайної тематики класи-чного року. Майже всі пісні носять глибокий лірично-романтичний характер. Також цей термін використовується для описання слухачів цієї музики. Термін з’явився у середині вісімдесятих. також поряд із поняттям музика ЕМО є поняття стріт-стайл в стилі ЕМО. Загалом прихильники цього стилю виглядають так: депресивні хлопці і дівчата з довгим волоссям, яке закриває очі; підмальовані чорним олівцем очі; носять одяг чорного, пурпурового та рожевого кольорів. невід'ємною частиною образу є штани із заниженою талією та широким шкіряним паском із залізними шпорами.» (http://uk.wikipedia.org/wiki/Емо).
У Івано-Франківську, загалом як і в Україні представники цієї культури трохи видозмінились. Коротке волосся на потиличній і тім’яній частині голови, кінці якого завжди підняті догори, довга, або середня чорно-рожева гривка, яка закриває одне око і , зрідка, заступає на інше. Пробита нижня губа, здебільшого з правого боку. Обов’язковим атрибутом є скейтерське взуття або кеди, бажано чорного, або темного відтінку та рожевими шнурівками. Більшість хлопців мають кістляву структуру тіла, тому в сумерках можна переплутати його з дівчиною, а дівчата, чомусь, навпаки - трохи повніші в формах.
В нашому місті ця культура прижилась не зовсім вдало. Багато людей кепкують з ось таких от хлопчиків та дівчаток і тому в деякий представників популярної на сьогоднішній день, субкультури, з’явилася специфічна боязкість щодо питань, типу «Ти ЕМО?». Зазвичай вони відповідають коротко: «Ні». Я спробував опитати шістьох представників ЕМО-культури, в ході якого згодились відповісти тільки 2 з них. Отож почнемо з хлопця.
- Що саме в тобі емо? Як ти розумієш це слово?
- Ну така тєма, чувак, я не знаю як тобі сказати. (Всміхається). Ну в мене є, тіпа, деякий період життя, що я тіпа, емоційний, блін, а так, я тіпа, по ПАНКУ.
- Що саме ти розумієш під словом «ЕМО», як субкультурою, представником якої частково являєшся ти?
- Кароче, деяка любов, тіпа. Деякі емоції, тіпа, визвані до якоїсь людини.
- Ясно, а яка, от риса в тобі, найбільше характеризує цю суб-культуру?
- Я не знаю, там, деякі, блін, емоційні ситуації плач, і музика, знаєш, теж являється, деякою частиною цієї культури.
- А що ти слухаєш? Твоя улюблена група?
- Bullet from my Valentine.
- Спасибі тобі, і ще одне пи-тання: На твою думку ідеальний емо, як він повинен виглядати? Бажано ЕМО-хлопець.
- Я тобі не скажу, чувак. (Усміхається). Кожен розуміє цю тєму по-своєму.
- Ну в тому то й річ. Твоя думка, як особистості.
- В кожного є своя думка, кожен по-своєму ЕМО. Але я думаю, що це людина правильна, емоційна, тіпа, і вона не п’є, і тіпа там, такі тєми. Ну, тіпа, він такий правильний,і потім він емоційний, він любить деяку людину і він, класний чувак.
- Спасибі за викроєний час. (питання з ім’ям вирізано).
Наступною була дівчина:
- Привіт, ти вважаєш себе ЕМО?
- А що таке?
- Я цікавлюсь в корисних ці-лях.
- А, ну тоді так. - А чому ти вважаєш себе представником цієї культури? Що саме в тобі можна віднести до цієї категорії суспільства?
- Ну як тобі сказати, як на свій вік, я дуже емоційна, багато переживаю за все, що робиться навколо мене. А з іншого боку, це як протест проти того, що сучасне суспільство не розуміє нас.
- В якому розумінні «не розуміє»? Що ти маєш на увазі?
- Ну, там, погано ставляться до нас, а мої батьки не дозволяють мені гуляти з моїми друзями, кажуть, що я стала такою через них. Їх нервує мій стиль, але вони не розуміють, що мені так добре. Що коли я слухаю музику і плачу, то я не від ломки плачу, а від того, що мені добре.
- А яка твоя улюблена група?
- Ой, однієї нема. Є декілька. Там, Billy Talent, 30 seconds to Mars I Bullet for My Valentine, таке.
- А скільки в тебе друзів? Вони також ЕМО?
- Так. В мене ще такі дві подру-жки, але їх зараз немає Одна поступає в Львів, а інша на море поїхала.
- Де ти зазвичай гуляєш?
- Найчастіше я буваю в меморіальному скверику заді «драму», але буває що й на «драмі» сиджу.
- На твою думку як саме повинен виглядати Емо? Бажано емодівчинка.
- Виглядати? Тобто зовнішність?
- Ну так, хоча й можеш зачепити й душевний стан.
- Ну, вона має бути худа, має мати чорне, глянцеве волосся, одягати чорний одяг, а так то головне, щоб вона була Емо всередині, а не ззвоні. - Спасибі за розмову. (питання з ім’ям опущено).
Якщо порівнювати європейських ЕМО-кідів, де в моду входить біле волосся, то в нас одяг запозичений з декількох культур, а саме, кліточка (штани, кофтинки, футболки в чорно-білу, або чорно червону кліточку) - ска культура, кеди, скейтерське взуття - універсальні, проте най частіше використовуються представниками теддібоїв та неопанків, рідше реперами (не враховуючи скейтерів, які найчастіше дотримуються панк-культури), чорний одяг, шкіряні вставки, підведені очі чорними тонами - готична культура. Зрідка підтяжки - ска, або скін-хед культура.
Чіткого порівняння з будь якою з культур провести не можна. Отже є свідчення, що вона почала розвиватись самостійно, взявши, як кажуть, «найкраще від своїх батьків».
В Івано-Франківську активно розвивається ця культура, в більшій мірі в малих соціальних групах. З розвитком ЕМО-музики теж проблем немає. Однією з найпопулярніших груп в місті є Underground Dimension. Також є декілька менш відомих представників цього напрямку.
Чи є повноцінна Емо-культура в місті Івано-Франківську, чи не має судити вам. Мене ж вразило те, що багато хто з них все-ж боїться визнати те, ким він є, чи хоча-б прагне бути. Якщо це так, то навіщо відмовлятись від своєї ідеології? Якщо, навіть, зараз така мода, то чому потрібно ховатись і різко відмовлятись від своїх ідей? Можу, лише сказати,що мої пошуки ледь не закінчилися невдачею. Я дякую «KRY EMO KIDу» і тій дівчинці, які згодились, без вмовлянь дати коротке інтерв’ю. Також хочу висловити їм похвалу за те, що вони знають, принаймні, ким вони є і як вони виглядають, чого я не можу сказати про решту респондентів. Мий респект їм.
Тож Емо-культура є в Івано-Франківську, чи її чекає те ж сме, що свого часу трапилось з Neo-punk культурою. А справді де ж її представники? Мода пройшла?
У Івано-Франківську, загалом як і в Україні представники цієї культури трохи видозмінились. Коротке волосся на потиличній і тім’яній частині голови, кінці якого завжди підняті догори, довга, або середня чорно-рожева гривка, яка закриває одне око і , зрідка, заступає на інше. Пробита нижня губа, здебільшого з правого боку. Обов’язковим атрибутом є скейтерське взуття або кеди, бажано чорного, або темного відтінку та рожевими шнурівками. Більшість хлопців мають кістляву структуру тіла, тому в сумерках можна переплутати його з дівчиною, а дівчата, чомусь, навпаки - трохи повніші в формах.
В нашому місті ця культура прижилась не зовсім вдало. Багато людей кепкують з ось таких от хлопчиків та дівчаток і тому в деякий представників популярної на сьогоднішній день, субкультури, з’явилася специфічна боязкість щодо питань, типу «Ти ЕМО?». Зазвичай вони відповідають коротко: «Ні». Я спробував опитати шістьох представників ЕМО-культури, в ході якого згодились відповісти тільки 2 з них. Отож почнемо з хлопця.
- Що саме в тобі емо? Як ти розумієш це слово?
- Ну така тєма, чувак, я не знаю як тобі сказати. (Всміхається). Ну в мене є, тіпа, деякий період життя, що я тіпа, емоційний, блін, а так, я тіпа, по ПАНКУ.
- Що саме ти розумієш під словом «ЕМО», як субкультурою, представником якої частково являєшся ти?
- Кароче, деяка любов, тіпа. Деякі емоції, тіпа, визвані до якоїсь людини.
- Ясно, а яка, от риса в тобі, найбільше характеризує цю суб-культуру?
- Я не знаю, там, деякі, блін, емоційні ситуації плач, і музика, знаєш, теж являється, деякою частиною цієї культури.
- А що ти слухаєш? Твоя улюблена група?
- Bullet from my Valentine.
- Спасибі тобі, і ще одне пи-тання: На твою думку ідеальний емо, як він повинен виглядати? Бажано ЕМО-хлопець.
- Я тобі не скажу, чувак. (Усміхається). Кожен розуміє цю тєму по-своєму.
- Ну в тому то й річ. Твоя думка, як особистості.
- В кожного є своя думка, кожен по-своєму ЕМО. Але я думаю, що це людина правильна, емоційна, тіпа, і вона не п’є, і тіпа там, такі тєми. Ну, тіпа, він такий правильний,і потім він емоційний, він любить деяку людину і він, класний чувак.
- Спасибі за викроєний час. (питання з ім’ям вирізано).
Наступною була дівчина:
- Привіт, ти вважаєш себе ЕМО?
- А що таке?
- Я цікавлюсь в корисних ці-лях.
- А, ну тоді так. - А чому ти вважаєш себе представником цієї культури? Що саме в тобі можна віднести до цієї категорії суспільства?
- Ну як тобі сказати, як на свій вік, я дуже емоційна, багато переживаю за все, що робиться навколо мене. А з іншого боку, це як протест проти того, що сучасне суспільство не розуміє нас.
- В якому розумінні «не розуміє»? Що ти маєш на увазі?
- Ну, там, погано ставляться до нас, а мої батьки не дозволяють мені гуляти з моїми друзями, кажуть, що я стала такою через них. Їх нервує мій стиль, але вони не розуміють, що мені так добре. Що коли я слухаю музику і плачу, то я не від ломки плачу, а від того, що мені добре.
- А яка твоя улюблена група?
- Ой, однієї нема. Є декілька. Там, Billy Talent, 30 seconds to Mars I Bullet for My Valentine, таке.
- А скільки в тебе друзів? Вони також ЕМО?
- Так. В мене ще такі дві подру-жки, але їх зараз немає Одна поступає в Львів, а інша на море поїхала.
- Де ти зазвичай гуляєш?
- Найчастіше я буваю в меморіальному скверику заді «драму», але буває що й на «драмі» сиджу.
- На твою думку як саме повинен виглядати Емо? Бажано емодівчинка.
- Виглядати? Тобто зовнішність?
- Ну так, хоча й можеш зачепити й душевний стан.
- Ну, вона має бути худа, має мати чорне, глянцеве волосся, одягати чорний одяг, а так то головне, щоб вона була Емо всередині, а не ззвоні. - Спасибі за розмову. (питання з ім’ям опущено).
Якщо порівнювати європейських ЕМО-кідів, де в моду входить біле волосся, то в нас одяг запозичений з декількох культур, а саме, кліточка (штани, кофтинки, футболки в чорно-білу, або чорно червону кліточку) - ска культура, кеди, скейтерське взуття - універсальні, проте най частіше використовуються представниками теддібоїв та неопанків, рідше реперами (не враховуючи скейтерів, які найчастіше дотримуються панк-культури), чорний одяг, шкіряні вставки, підведені очі чорними тонами - готична культура. Зрідка підтяжки - ска, або скін-хед культура.
Чіткого порівняння з будь якою з культур провести не можна. Отже є свідчення, що вона почала розвиватись самостійно, взявши, як кажуть, «найкраще від своїх батьків».
В Івано-Франківську активно розвивається ця культура, в більшій мірі в малих соціальних групах. З розвитком ЕМО-музики теж проблем немає. Однією з найпопулярніших груп в місті є Underground Dimension. Також є декілька менш відомих представників цього напрямку.
Чи є повноцінна Емо-культура в місті Івано-Франківську, чи не має судити вам. Мене ж вразило те, що багато хто з них все-ж боїться визнати те, ким він є, чи хоча-б прагне бути. Якщо це так, то навіщо відмовлятись від своєї ідеології? Якщо, навіть, зараз така мода, то чому потрібно ховатись і різко відмовлятись від своїх ідей? Можу, лише сказати,що мої пошуки ледь не закінчилися невдачею. Я дякую «KRY EMO KIDу» і тій дівчинці, які згодились, без вмовлянь дати коротке інтерв’ю. Також хочу висловити їм похвалу за те, що вони знають, принаймні, ким вони є і як вони виглядають, чого я не можу сказати про решту респондентів. Мий респект їм.
Тож Емо-культура є в Івано-Франківську, чи її чекає те ж сме, що свого часу трапилось з Neo-punk культурою. А справді де ж її представники? Мода пройшла?