Учорашній день був із тих, що варто віднести до топ-50 найкращих днів у нашому житті. Чи навіть топ-10 :)
Середземноморська, точніше, лігуроморська весна. Дорога до мальовничого Портофіно - містечка на самому краю видовженого півострова. Парк Портофіно із гірськими стежками. Маршрут ЕЕ до абатства Сан-Фруттуозо - довго вгору, зигзагами, повз і через скелі, зате з такими крутими видами на море. Абатство на березі моря в дивовижної краси затоці. Катер, який нам не підійшов, і тому ми знову пішли вгору - з ногами, які відвалюються, знову зигзагами, через гірські струмки і сутінки. Висота 500 м - для когось смішна, але ми вже думали, що спуститися з гори не зможемо :). Загалом кілометрів 15 трекінгу - і ми в Санта-Маргериті. Вілла Дураццо така Дураццо)) І знову дорога педонале до Рапалло через посиденьки на лінії прибою на пляжі під мостом Сан-Мікеле. Ех...
І один із найкращих мірамарів у нашому житті - вид із половини гори на затоку Параджі: