Є в нас під будинком на вул. Соломії Крушельницької чотири кіоски.
Перші два - розумні, ще один - так собі, останній - дурень.
У першому - наше
улюблене микулинецьке пиво, квас, вода й "Наша Раша" по ДВД.
У другому - львівська "Родинна ковбаска".
У третьому різний еклектичний хавчик і бухло, наливайка; його власники змінилися з півроку тому.
А четвертий - проклятий.
Чого в ньому за останні три роки тільки не водилося - одяг, курильні суміші, кальяни, ледь не наркота, якісь притони... Все й не пригадаємо. Але щоразу нові власники трималися максимум зо два місяці. Ну, може, три. Після чого на залізній будці знову вивішували табличку "Здається в оренду" чи щось таке, і ця конструкція стояла порожняком.
І от кілька тижнів тому цей проклятий "
ночной ларьок" відмили, причесали. У нього з'явилася перспектива. На стінах і на дверях вивісили крикливі плакати "Белорусское молоко, колбаса" (саме так - через кому, хоч і в три ряди), "Если хочешь бть здоров - потребляй дары коров" (і така радянська доярка із цинковим відром та коровою), "Молоко из молока".
Народ Позняків пожвавився: "невже прокляться знято?", "вау, розпіарена білоруська молочка!"
Але прокляття не знято. Бо в новинах читаємо: "
Україна заборонила ввезення білоруського м’яса та молока".