К вопросу о евреях
Друзья, вы знаете, происходят иногда в жизни необъяснимые вещи. Плохо, когда мороз сильнее, чем ожидалось, когда человек не пришел на твой день рождения, хотя и обещал и много таких ситуаций дурацких можно назвать. Но есть вопрос ответственности. Его важность становится исключительной, когда ты публичный человек, когда ты ведешь новости, когда ты известен интеллектуалам и журналистам как участник «Революции на граните», то есть человек, стоявший у истоков действительно Независимой Украины.
Речь идет о редакторе «Исторической правды» и телеведущем Вахтанге Кипиани. Сегодня он разместил на странице Facebook новость со своего раздела «Украинской правды» о том, что МинЮст не считает слово «жид» оскорбительным по отношению к евреям. Я хотел бы сразу напомнить, а для тех, кто не в курсе, то рассказать, что термин «жид» на просторах Украины стал оскорбительным вследствие влияния российского языка. Вся его оскорбительность - тоже вопрос неоднозначный, поскольку из моих знакомых евреев никто на это слово не обижается. Естественно, нужно учитывать реалии сегодняшнего дня и понимать, что слово это все-таки обладает некоторой негативной экспрессивной окраской и в принципе, конечно, может оскорбить отдельных представителей евреев-граждан Украины. Иными словами, «жид» - это обычное украинское слово, которому уже не одна сотня лет (этой фразой я никоим образом не хочу обидеть национальные чувства евреев). Вахтанга Кипиани настолько обидела эта «выходка» Министерства юстиции, что он в сердцах спрашивает интернет-сообщество - а не стоит ли слова «хохол», «кацап», «дебил», «жлоб» и (мне особенно понравилось) «лайно рябої корови» также узаконить? То есть, он считает, что «жид» (то есть, еврей) - это коровье дерьмо, дебил и жлоб в одном лице? Это во-первых.
А теперь объясню, почему господин Кипиани становится главным героем этого опуса.
Стоило мне написать свою мысль по поводу этой новости, как сразу началось беспричинное хамство. То он в своем тексте чуть ли не унижает всех евреев мира вместе взятых, то начинает обижаться на меня, как будто я обижаю евреев. Простите за каламбур.
Дальше без изменений привожу нашу с ним переписку:
Alexandr Kupriyenko " Елеонора Гройсман попросила представників партії "ВО "Свобода" не називати євреїв "жидами", оскільки це слово їх ображає".
Я прошу не називати червоний колір бордовим, тому що це його ображає
Vakhtang Kipiani Олександре, порівнювати реальних людей і абстракції - це дешево.
Alexandr Kupriyenko З усіх коментарів, Вам чомусь лише мій не сподобався. Ок. Тоді давайте так - Що означає "дешевість" стосовно висловлювань живих людей? З ким їх (живих людей) можна порівнювати? Чи вважаєте Ви, що правила порівняння об"єктів встановлюються Вами? А тепер щодо наукової сфери розмови (псевдонаукової?). Для чого євреї постійно акцентують увагу на тому, що їх хтось ображає? Вам не здається, що це політичні і геополітичні маніпуляції з їх боку (приклад конфлікту з Палестиною)? Чому Ви вважаєте, що відмовившись від слова "жид", Україна зробить крок до демократії? Я гадав, що Ви інтелігентна і освічена людина, яка не допускатиме спекуляцій у пресі і на телебаченні з приводу назв етнічної приналежності окремих спільнот. Я також вважав, що, оскільки Ви є людина мудра, то розумієте, що деякі слова і терміни трансформуються в уявленнях спільноти в залежності від політичного тла їх життєвого шляху (іншими словами - від державної ідеології).
То ж будьте й надалі розважливим і розсудливим журналістом і поясність мені суть Вашого зауваження до мого "дешевого порівняння людини і абстракції".
ДЯкую
Vakhtang Kipiani Олександре, оскільки Ви вже написали про "спекуляції у пресі та телебаченні", то промовчу. Якщо людина з першого разу не розуміє, що єврей-громадянин України може ображатись, а бордовий колір - ні, то про що з Вами говорити?..
Alexandr Kupriyenko Ну це Ви так говорите, тому що якось треба зам"яти питання. Але факт залишається фактом - слова "жлоб", "дебіл", "хохол", "кацап" є екзонімами. На відміну від них, слово "жид" є етнонімом. Ви ж розумієте різницю?
Vakhtang Kipiani я розумію, але звик говорити з людьми, а не з тими, хто розмовляє з бордовим кольором. гудбай.
Alexandr Kupriyenko Причина образи? Це щось із дитинства - "я образився, йду додому, і м"яч я забираю із собою"
К сожалению, дальше отвечать на мои комментарии господин Кипиани отказался. Понятное дело - от того, что он меня не считает человеком, мне ни холодно, ни жарко. Но за слова надо отвечать. Весь вопрос в ответственности, друзья.
Видит Бог, Вахтанг, я Вас не обижал, и в мыслях у меня этого не было. Но теперь извините, механизм запущен.
Речь идет о редакторе «Исторической правды» и телеведущем Вахтанге Кипиани. Сегодня он разместил на странице Facebook новость со своего раздела «Украинской правды» о том, что МинЮст не считает слово «жид» оскорбительным по отношению к евреям. Я хотел бы сразу напомнить, а для тех, кто не в курсе, то рассказать, что термин «жид» на просторах Украины стал оскорбительным вследствие влияния российского языка. Вся его оскорбительность - тоже вопрос неоднозначный, поскольку из моих знакомых евреев никто на это слово не обижается. Естественно, нужно учитывать реалии сегодняшнего дня и понимать, что слово это все-таки обладает некоторой негативной экспрессивной окраской и в принципе, конечно, может оскорбить отдельных представителей евреев-граждан Украины. Иными словами, «жид» - это обычное украинское слово, которому уже не одна сотня лет (этой фразой я никоим образом не хочу обидеть национальные чувства евреев). Вахтанга Кипиани настолько обидела эта «выходка» Министерства юстиции, что он в сердцах спрашивает интернет-сообщество - а не стоит ли слова «хохол», «кацап», «дебил», «жлоб» и (мне особенно понравилось) «лайно рябої корови» также узаконить? То есть, он считает, что «жид» (то есть, еврей) - это коровье дерьмо, дебил и жлоб в одном лице? Это во-первых.
А теперь объясню, почему господин Кипиани становится главным героем этого опуса.
Стоило мне написать свою мысль по поводу этой новости, как сразу началось беспричинное хамство. То он в своем тексте чуть ли не унижает всех евреев мира вместе взятых, то начинает обижаться на меня, как будто я обижаю евреев. Простите за каламбур.
Дальше без изменений привожу нашу с ним переписку:
Alexandr Kupriyenko " Елеонора Гройсман попросила представників партії "ВО "Свобода" не називати євреїв "жидами", оскільки це слово їх ображає".
Я прошу не називати червоний колір бордовим, тому що це його ображає
Vakhtang Kipiani Олександре, порівнювати реальних людей і абстракції - це дешево.
Alexandr Kupriyenko З усіх коментарів, Вам чомусь лише мій не сподобався. Ок. Тоді давайте так - Що означає "дешевість" стосовно висловлювань живих людей? З ким їх (живих людей) можна порівнювати? Чи вважаєте Ви, що правила порівняння об"єктів встановлюються Вами? А тепер щодо наукової сфери розмови (псевдонаукової?). Для чого євреї постійно акцентують увагу на тому, що їх хтось ображає? Вам не здається, що це політичні і геополітичні маніпуляції з їх боку (приклад конфлікту з Палестиною)? Чому Ви вважаєте, що відмовившись від слова "жид", Україна зробить крок до демократії? Я гадав, що Ви інтелігентна і освічена людина, яка не допускатиме спекуляцій у пресі і на телебаченні з приводу назв етнічної приналежності окремих спільнот. Я також вважав, що, оскільки Ви є людина мудра, то розумієте, що деякі слова і терміни трансформуються в уявленнях спільноти в залежності від політичного тла їх життєвого шляху (іншими словами - від державної ідеології).
То ж будьте й надалі розважливим і розсудливим журналістом і поясність мені суть Вашого зауваження до мого "дешевого порівняння людини і абстракції".
ДЯкую
Vakhtang Kipiani Олександре, оскільки Ви вже написали про "спекуляції у пресі та телебаченні", то промовчу. Якщо людина з першого разу не розуміє, що єврей-громадянин України може ображатись, а бордовий колір - ні, то про що з Вами говорити?..
Alexandr Kupriyenko Ну це Ви так говорите, тому що якось треба зам"яти питання. Але факт залишається фактом - слова "жлоб", "дебіл", "хохол", "кацап" є екзонімами. На відміну від них, слово "жид" є етнонімом. Ви ж розумієте різницю?
Vakhtang Kipiani я розумію, але звик говорити з людьми, а не з тими, хто розмовляє з бордовим кольором. гудбай.
Alexandr Kupriyenko Причина образи? Це щось із дитинства - "я образився, йду додому, і м"яч я забираю із собою"
К сожалению, дальше отвечать на мои комментарии господин Кипиани отказался. Понятное дело - от того, что он меня не считает человеком, мне ни холодно, ни жарко. Но за слова надо отвечать. Весь вопрос в ответственности, друзья.
Видит Бог, Вахтанг, я Вас не обижал, и в мыслях у меня этого не было. Но теперь извините, механизм запущен.