інспайред
В невеликій офісній кімнаті сидів молодий хлопець. Незважаючи на спеку, він був одягнутий в коричневий костюм та світлу сорочку. На чолі його проступали краплини поту, але вузол його краватки залишався незмінно туго затягнутим. В кімнаті відчутно тхнуло оцтовим альдегідом. На екрані монітора перед ним мерехтіли віконця 1С. Він поглянув на годинник. До кінця робочого дня залишалося ще з півтори години. Він встав, зняв піджак, і повісив його на спинку сусіднього крісла. Сів на своє місце, заплющив очі, і потер скроні. Голова починала потихеньку нити, пропущений обід нагадував буркотінням у шлунку. Хлопець відкинувся на спинку крісла і заплющив очі. "Скоро конец месяца, зарплату дадут. Куплю себе новую нокию. А эту блять об стену расхуярю, заебала. Надо бы на море поехать. Скоро тут плесенью покроюсь. Хорошо б галюциногенной, да. Почесал себе яйца, нюхнул - и улетел. Хуй там, тока воняет. А на море хорошо, пляжик, пиво, волны эти ебучие. А хули там море, счас с работы свалю, в скверик - и пару бутылочек...".
Раптом рипнули двері, і в кімнату зайшов огрядний чоловік з сяючою лисиною. Він нахмурився, і гаркнув:
- Артем, хватит уже!
Хлопець витяг руки з-під столу і почервонів.
За лінк ту інспірейшен мерсі ту oldo
Раптом рипнули двері, і в кімнату зайшов огрядний чоловік з сяючою лисиною. Він нахмурився, і гаркнув:
- Артем, хватит уже!
Хлопець витяг руки з-під столу і почервонів.
За лінк ту інспірейшен мерсі ту oldo