Офіційно визнаний кращий самба-альбом 2011 року. Ветеран-перкусьонист Вілсон дас Невес більшу частину життя грає в гафієйра-оркестрі Orquestra Imperial. Але час від часу випускає чудові сольні проекти. Найкращі треки на цьому диску - Coquetel та Quem espera nunca alcanca.

Click to view

Тому, хто вразився темою "Adios a Cuba" Ігнасьо Сервантеса у фільмі "Fresa y chocolate", буде дуже до вподоби суперальбом італійського піаниста Давиде Кабассі, який грає твори кубинського Шопена. Згадана тема є не єдиним шедевром Сервантеса.

Click to view

Вже жахливо доросла Соледад, дружина та мати, приїхала до рідного містечка Арекіто в Санта Фе із чудовим концертом. Із тем, які досі не чув, вразила La salida, а також Esperando tu regreso із Хорхе Рохасом. Лунала навіть куартето. Наприкінці - традиційний мікс із Умауакеньо та Ель Байяно, а наостанок - гімн Аргентини у чудовому фольклорному ( Read more... )

Група, яка підм'яла під себе всю латинську сцену та в багатьох незрілих головах асоціюється чи не зі всією латинською музику взагалі. Назвемо речі своїми іменами. Сміття. На смітник! Не буду навіть ставити ніякого відеа.

Останній наразі альбом кубинця, який мешкає в Парижі. Гірший за попередні. До радіо ефіру я б обрав дві теми, які покрутив би з місяць. Аранжування хороші, загальний саунд цікавий, але із мелодіями та взагалі ідеями проблема.

Click to view

Представник стилю трова нуева та студії Абдала Рекордз. Я цього слухати не можу. Надрідкий випадок для кубинця.

Click to view

Хлопці виросли на десять років. Пожвавішали аранжування, які тут зовсім дорослі. Але мелождій бракує як й раніше. Той самий випадок. коли альбом рекомендуватиму, але слухати часу не знайду. Вибачайте, Анді та Лукас.

Click to view

Якщо хтось (на кшталт мене) хотів знайти тут меренге типу тих, що поназаписував на останніх альбомах Джоні Вентура, облиште марні потуги. Це все одно, що слухати сальсу 80-их після тимби. Але познайомитися не гріх.

Click to view

Тук також теми такі фантастичні, що у їхній вибуховості їх важко відокремити від попереднього фантастичного "Фрескесіта". Я навіть думав, що я вже писав рецензію на цей альбом. Але тут й писати нема чого, просто брати й слухати жадібно. А ще краще, танцювати немов шалений. Якщо Пупі - це танк, то Еліто - це важкий кулемет. Те амо Сантьяго...

Click to view

Один із найкращих аранжувальників тимби (що прирівнюється до "одна із найвидатніших постатей сучасності, місити земну багнюку водночас із якою є занадта честь для більшості людей") чи не єдина людина на Кубі, яка розуміє, що кубинська музика мусить рухатися. Попередній (пречудовий!) альбом був кубатонівським. Наступний Тірсо вирішив зробити ( Read more... )