Київське Богоявленське братство
Ки́ївське бра́тство - громадська організація православних міщан Києва, яка виникла близько 1615 року.
Містилось в Києво-Братському монастирі, збудованому на землі, що її подарувала монастиреві Галшка Гулевичівна. З 1620 мало права ставропігії.
До К.Б. вступило багато заможних міщан, частина руської шляхти і православного духовенства, а також гетьман Петро Сагайдачний з усім козацьким військом.
Як і інші братства, К.Б. ставило своїм завданням боротьбу проти полонізації, зокрема проти наступу католицизму.
Спираючись на допомогу козацтва, К.Б. широко розгорнуло свою діяльність. Воно стало значною перешкодою для запровадження унії в Україні. Уніатський митрополит писав, що К.Б., засноване без королівського привілею, веде активну боротьбу проти уніатів і, якщо воно не буде скасоване, то “трудно думати про щось добре“.
З ініціативи К.Б. в Україні було відновлено православну церковну ієрархію, ліквідовану після проголошення Брестської церковної унії 1596 р.
При братстві було відкрито Київську братську школу.
В 1632 р. з нею було об‘єднано школу Києво-Печерської Лаври, що поклало початок Києво-Могилянській колегії.
Утримувалося К.Б. за рахунок пожертвувань (внесків) членів братства.
Діяльність К.Б. в 1-й пол. 17 ст. позитивно впливала на згуртування сил українського народу в його боротьбі проти гніту шляхетської Польщі, особливо напередодні і під час визвольної війни українського народу 1648-1654 рр.
В міру ослаблення католицької пропаганди в Україні суспільно-політична діяльність К.Б. поступово занепала. В документах 18 ст. К.Б. не згадується.
Звідсіля: Київське Богоявленське братство.