Вірити чи не вірити?
Мої дорогі читачі (якщо ви, звичайно, є - хоча я у когось в друзях все ж є).
Це мій, на мою думку, перший більш-менш нормальний пост. Тож залишайте коментарі!
Сьогодні мене дуже хвилює тема віри загалом (але не релігійної) і віри в себе. Вона взагалі мене весь час турбує, і я ніяк не прийду до якогось знаменника у своїх думках щодо неї. В котрий раз я гуглю фразу почему люди не верят в себя, але не отримую того, що шукаю. Хіба що, ця стаття Не веря в себя, нельзя верить в другого человека мене зацікавила, хоча й написана вона Митрополитом (мої стосунки з релігією складні).
Всі знають, що вірити у себе й у інших треба. Але що робити, коли ця здатність втрачена, коли ти просто не віриш нічому й нікому? Як знову вірити?
Це мій, на мою думку, перший більш-менш нормальний пост. Тож залишайте коментарі!
Сьогодні мене дуже хвилює тема віри загалом (але не релігійної) і віри в себе. Вона взагалі мене весь час турбує, і я ніяк не прийду до якогось знаменника у своїх думках щодо неї. В котрий раз я гуглю фразу почему люди не верят в себя, але не отримую того, що шукаю. Хіба що, ця стаття Не веря в себя, нельзя верить в другого человека мене зацікавила, хоча й написана вона Митрополитом (мої стосунки з релігією складні).
Всі знають, що вірити у себе й у інших треба. Але що робити, коли ця здатність втрачена, коли ти просто не віриш нічому й нікому? Як знову вірити?