про відмазки
Закон, як дишло - куди повернеш туди й вийшло. Але це не про закон причини і наслідку. Скільки не поливай огірки - кавунів з них не виросте. Бо посадили ми огірки. Так з усім, що ми засіваємо. Ми відповідаємо за будь-який свій вчинок. Навіть, якщо нам вдалося скинути відповідальність на когось.
Це я до чого? До отаких задачок :
Задача1
Пан Х , почув дуже щекотливу історію про панянку N від пані Y, яка також від когось почула. Пан X не знайшов нічого кращого і розповів панові Z. Пан Z переказав мені. Варто вказати, що панянка N наша спільна знайома, а історія переходячи з уст в уста обросла неймовірними подробицями. На моє питання: "А навіщо ви все оце розказуєте, якщо неозброєним оком видно, що то брехня?", відповідь від пана Х була така: "Не я це все придумав. За що купив за те і продаю. Шукайте кінці в інших місцях."
У задачі питається:
Так а навіщо продаєш, я вже не питаю про те, навіщо купив? І взагалі, я також знаю про того ж самого пана Х багато такого, що не я придумала, невже це дає мені дозвіл поширювати усякі плітки?
Задача2
Інший пан, точніше господін, дозволяє у своїх публікаціях не зовсім толерантні висловлювання щодо євреїв. Ні він звичайно не пише, що вони сякі і такі, він просто дозволив собі використати фразу "что за еврейский рекет". Ну не дають господінові зафрендити більше 1000 ЖЖ-юзерів. 999 можна, а тисячу - вже з платним рахунком. От мовляв, що за рекет такий єврейський? Я вже не кажу, що я не бачу в цьому рекету, бо у хлопця ж ніхто нічого не вимагає. Ну, після певної кількості друзів треба платити. Що в цьому такого? Адже повинен ресурс за рахунок чогось існувати? А читати стільки друзів маломожливо фізично.
Там все зрозуміло звичайно з кількістю: якщо зафрендити тисячі три, то тисяча десь додасть тебе у відповідь - станеш тисячником. А три тисячі задурно не дають. Я не бачу при чому тут євреї. Вони, що хазяї ресурсу? Чи євреї були рекетирами коли. Так євреїв вважають жадними,що не завжди так, бо жадних і дурних хватає всюди.
Але публікацію можна було б так і не називати.
Але я не про це. На моє питання "а чи не вчили його формулювати думки якось толерантніше?" мені була відповідь "а не я цей вислів придумив"
Але, перепрошую, існує дуже багато слів і висловів, які не я і не ви придумали, але якщо я буду їх використовувати в дитячому садку, школі і т д або стосовно якихось людей, то матиму проблеми. І аргумент, що авторство не моє, не спрацює.
Той юзер не написав нічого суперобразливого, і я б зараз про це не згадувала. Мене просто вразив його аргумент. Вразив своєю подібністю з попередньою історією.
Іноді ми так вправно переводимо стрілки, думаючи, що знайшли прикольну відмазку. Я не я, мовляв.
Думаю, після цього не варто дивуватися усьому, що з нами відбувається.
Наприклад, я не здивуюся, якщо хлопець із задачі2, на мене образиться. Бо це природньо ображатися, навіть, якщо першим почав, я не здивуюся, якщо він вкаже якусь іншу причину нащо йому стільки друзів. Те, що я написала, тільки мої припущення. І можливо його причина буде правдивою і я відредагую цей пост, і видалю другу задачу.
Я здивуюся, якщо він взагалі цей пост прочитає. Адже 999 друзі як-не як!
Це я до чого? До отаких задачок :
Задача1
Пан Х , почув дуже щекотливу історію про панянку N від пані Y, яка також від когось почула. Пан X не знайшов нічого кращого і розповів панові Z. Пан Z переказав мені. Варто вказати, що панянка N наша спільна знайома, а історія переходячи з уст в уста обросла неймовірними подробицями. На моє питання: "А навіщо ви все оце розказуєте, якщо неозброєним оком видно, що то брехня?", відповідь від пана Х була така: "Не я це все придумав. За що купив за те і продаю. Шукайте кінці в інших місцях."
У задачі питається:
Так а навіщо продаєш, я вже не питаю про те, навіщо купив? І взагалі, я також знаю про того ж самого пана Х багато такого, що не я придумала, невже це дає мені дозвіл поширювати усякі плітки?
Задача2
Інший пан, точніше господін, дозволяє у своїх публікаціях не зовсім толерантні висловлювання щодо євреїв. Ні він звичайно не пише, що вони сякі і такі, він просто дозволив собі використати фразу "что за еврейский рекет". Ну не дають господінові зафрендити більше 1000 ЖЖ-юзерів. 999 можна, а тисячу - вже з платним рахунком. От мовляв, що за рекет такий єврейський? Я вже не кажу, що я не бачу в цьому рекету, бо у хлопця ж ніхто нічого не вимагає. Ну, після певної кількості друзів треба платити. Що в цьому такого? Адже повинен ресурс за рахунок чогось існувати? А читати стільки друзів маломожливо фізично.
Там все зрозуміло звичайно з кількістю: якщо зафрендити тисячі три, то тисяча десь додасть тебе у відповідь - станеш тисячником. А три тисячі задурно не дають. Я не бачу при чому тут євреї. Вони, що хазяї ресурсу? Чи євреї були рекетирами коли. Так євреїв вважають жадними,що не завжди так, бо жадних і дурних хватає всюди.
Але публікацію можна було б так і не називати.
Але я не про це. На моє питання "а чи не вчили його формулювати думки якось толерантніше?" мені була відповідь "а не я цей вислів придумив"
Але, перепрошую, існує дуже багато слів і висловів, які не я і не ви придумали, але якщо я буду їх використовувати в дитячому садку, школі і т д або стосовно якихось людей, то матиму проблеми. І аргумент, що авторство не моє, не спрацює.
Той юзер не написав нічого суперобразливого, і я б зараз про це не згадувала. Мене просто вразив його аргумент. Вразив своєю подібністю з попередньою історією.
Іноді ми так вправно переводимо стрілки, думаючи, що знайшли прикольну відмазку. Я не я, мовляв.
Думаю, після цього не варто дивуватися усьому, що з нами відбувається.
Наприклад, я не здивуюся, якщо хлопець із задачі2, на мене образиться. Бо це природньо ображатися, навіть, якщо першим почав, я не здивуюся, якщо він вкаже якусь іншу причину нащо йому стільки друзів. Те, що я написала, тільки мої припущення. І можливо його причина буде правдивою і я відредагую цей пост, і видалю другу задачу.
Я здивуюся, якщо він взагалі цей пост прочитає. Адже 999 друзі як-не як!