Динозаври...
Асоціації та фантазія іноді витворяють дикі речі.
Ходив сьогодні у свій звичайний фастфуд обідати. Доки стояв в черзі розглядав людей навколо. Попереду стояли хлопець з дівчиною. Звичайна собі пара. Про щось тихо розмовляли. Вона була нижча за нього ростом, тому він нахиляв голову коли щось говорив їй на вухо. Від того його біла шия під короткою стрижкою здавалася ще довшою. І ось - клац, і з'являється в уяві картинка:
Доісторичні джунглі. Вечоріє. Лунає звичайний гамір звичайних доісторичних джунглів. Вгорі, у променях сідаючого сонця кружляють крилаті ящери і велетенські комахи. Внизу з хащів на прогалину вже виповзають сині щупальця темряви. Пара диплодоків (хто не знає - динозаври такі, з довгими шиями) - самець і самиця, розкошують, залізши в невелике озеро заросле водоростями. Самець поважно нагинає голову до води, і загрібши потужними щелепами охапку водоростей, з ніжним урчанням подає її самиці. Та вигинає шию і делікатно відкусює краєчок охапки, залишаючи решту йому. Їх погляди зустрічаються, а шиї утворюють символічне серце на фоні західного обрію. Камера від'їжджає, показуючи панораму джунглів, озера, заходу сонця і далеких гір, оповитих синьою димкою. (Гори обов'язково - дуже романтично). Лунає пафосна романтична музика.
Сцена тьмяніє. Далі показуємо центральний парк м. Чернівці і наші відомі качелі закоханих.
Титри.
Вмикаємо світло. Кланяємось. Червоніємо. Йдемо геть.
На знаю, чи то від голоду таке в голову лізе, чи то позавчорашній коньяк з дня народження мене догнав, чи то я просто дурію... Але мені весело. )))
Ходив сьогодні у свій звичайний фастфуд обідати. Доки стояв в черзі розглядав людей навколо. Попереду стояли хлопець з дівчиною. Звичайна собі пара. Про щось тихо розмовляли. Вона була нижча за нього ростом, тому він нахиляв голову коли щось говорив їй на вухо. Від того його біла шия під короткою стрижкою здавалася ще довшою. І ось - клац, і з'являється в уяві картинка:
Доісторичні джунглі. Вечоріє. Лунає звичайний гамір звичайних доісторичних джунглів. Вгорі, у променях сідаючого сонця кружляють крилаті ящери і велетенські комахи. Внизу з хащів на прогалину вже виповзають сині щупальця темряви. Пара диплодоків (хто не знає - динозаври такі, з довгими шиями) - самець і самиця, розкошують, залізши в невелике озеро заросле водоростями. Самець поважно нагинає голову до води, і загрібши потужними щелепами охапку водоростей, з ніжним урчанням подає її самиці. Та вигинає шию і делікатно відкусює краєчок охапки, залишаючи решту йому. Їх погляди зустрічаються, а шиї утворюють символічне серце на фоні західного обрію. Камера від'їжджає, показуючи панораму джунглів, озера, заходу сонця і далеких гір, оповитих синьою димкою. (Гори обов'язково - дуже романтично). Лунає пафосна романтична музика.
Сцена тьмяніє. Далі показуємо центральний парк м. Чернівці і наші відомі качелі закоханих.
Титри.
Вмикаємо світло. Кланяємось. Червоніємо. Йдемо геть.
На знаю, чи то від голоду таке в голову лізе, чи то позавчорашній коньяк з дня народження мене догнав, чи то я просто дурію... Але мені весело. )))