(no subject)
Несподівано з'їздив у Кіровоград - подивитися що залишилось від мого минулого.
Хоч народився я в Чернівцях, але ріс Кіровограді, тут закінчив коледж. Потім батьки повернулися в Чернівці а я в універ поступив...
Наша знайома приїздила подивитися Чернівці і запросила мене поїхати з нею. Сам від себе не чекав такої авантюри - зазвичай я дуже важко зрушую з місця. Виявилось, що час надійно зтер моє минуле. Шкаралупа місць, які я колись знав - порожня.
Школа №13, куди я пішов у перший клас, дуже змінилась. Тепер вона майже пуста - в молодших класах не вистачає дітей. В коледжі читають інші викладачі. Та й атмосфера вже не та - колись там було цікаво і весело, тепер всередину пускають лише по перепусткам (який дуризм!).
Вранці ми пили каву на кухні. Решту дня гуляли по місту, ходили по магазинах (вони стали кращі і їх стало більше), зходили в кіно. Моє життя летіло на автопілоті. Це так класно: вирватися з орбіти набридлих думок і речей.
Загалом я дуже задоволений.
Хоч народився я в Чернівцях, але ріс Кіровограді, тут закінчив коледж. Потім батьки повернулися в Чернівці а я в універ поступив...
Наша знайома приїздила подивитися Чернівці і запросила мене поїхати з нею. Сам від себе не чекав такої авантюри - зазвичай я дуже важко зрушую з місця. Виявилось, що час надійно зтер моє минуле. Шкаралупа місць, які я колись знав - порожня.
Школа №13, куди я пішов у перший клас, дуже змінилась. Тепер вона майже пуста - в молодших класах не вистачає дітей. В коледжі читають інші викладачі. Та й атмосфера вже не та - колись там було цікаво і весело, тепер всередину пускають лише по перепусткам (який дуризм!).
Вранці ми пили каву на кухні. Решту дня гуляли по місту, ходили по магазинах (вони стали кращі і їх стало більше), зходили в кіно. Моє життя летіло на автопілоті. Це так класно: вирватися з орбіти набридлих думок і речей.
Загалом я дуже задоволений.