(no subject)
Дерева відростуть загоїться земля
і кіптяву зітруть до осені дощі
з фасадів і дзвінниць лелеки у поля
нелякані підуть
ти станеш горілиць і погляд увіпнеш
у власні небеса де більше не гуде
де більше не свистить
ранковий туманець і клепана коса
і бог тебе простить