Вчора, здається, зробила чергову дурницю. Точніше, - не здається, а так і є. І ще безліч дурниць до цього. І от чому я премудряюся закохуватися в неможливе? Отако розтаєш і течеш по бруківці, в той час, коли це абсолютно нікому не потрібно. Абідна. "Чєм мєньше женщіну ми любім..." - це саме про мене:)